Посольство РФ у Чехії "переїхало" з площі Немцова

Посольство РФ в Празі змінило свою юридичну адресу з площі Бориса Нємцова на вулицю Коруновачні, де розташований його консульський відділ.

Про це повідомляє Aktualne.

 
ФОТО: ЕРА

"Прага офіційно перейменувала площу Під каштанами, де розташоване посольство Росії на честь вбитого російського політика Бориса Нємцова. Однак, в офіційній адресі посольства не буде вказано ім'я критика президента Володимира Путіна.

До Міністерства закордонних справ від росіян надійшла нота, яка повідомляє, що зараз воно (посольство) знаходиться на вулиці Коруновачні", - йдеться у повідомлені.

Речниця МЗС ЧР Зузана Стічова підтвердила, що російське посольство повідомило їх "про зміну адреси доставки". У міністерстві розцінили це "адміністративним кроком", оскаржувати який немає підстав.

Посольство перенесли в іншу будівлю, в 400 метрів від основної, яка теж належить російському диппредставництву у чеській столиці. Там знаходився консульський відділ.


Нагадуємо, що Площу було перейменовано в лютому. Цікаво, що будівля посольства РФ була єдиною на вулиці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.