Росія почала розслідування «злочинів фінів» під час Другої світової війни

Слідчий комітет РФ почав перевірку «за фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР».

Слідчий комітет Росії (СКР) почав перевірку фактів знищення радянських військовополонених у фінських концентраційних таборах на території сучасної Карелії в роки Другої світової війни. Про це ідеться на сайті Слідчого комітету РФ, повідомляє Главком.

Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Меморіальний камінь, встановлений у Петрозаводську в пам'ять про загиблих у концтаборі
Фото: Петрозаводск говорит

"За фактом геноциду мирного населення Карело-Фінської РСР за расовою ознакою проводиться процесуальна перевірка за ознаками злочину, передбаченого ст. 357 КК РФ", - йдеться в повідомленні на сайті СКР. Як повідомляється, слідчі вивчають нещодавно розсекречені матеріали управління ФСБ Росії.

Відзначається, що за свідченнями в'язнів концтаборів, умови проживання в них, а також норми харчування та трудової повинності носили несумісний з життям характер.

В результаті цього за період окупації загинули тисячі людей, в тому числі малолітні діти. У СКР обіцяли дати правову оцінку "діям фінських загарбників і їхніх пособників".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.