У Харкові допитали директора дитбудинку, немовлят з якого знімали у фільмі "Дау"

У Харкові, у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень за фактами можливих катувань, допитали директора обласного будинку дитини №3, вихованців якого 10 років тому задіяли в зйомках фільму Іллі Хржановського «Дау».

Про це розповів кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

 

"Директора будинку дитини №3 вже допитали. Є розуміння того, що дійсно діти з установи були задіяні в зйомках. І зараз вирішується питання щодо доступу до документації будинку дитини та інших процесуальних дій у справі", - повідомив Чубенко.

Що саме повідомила директор, не розголошується.

Як стало відомо Укрінформу, дозвіл на використання кількох дітей у фільмі давав свого часу департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

В обласний будинок дитини №3 (розташовується на вулиці Амосова, 44, у Немишлянському районі міста Харкова) потрапляють діти з різними вадами розвитку, в тому числі й з синдромом Дауна, зокрема, малюка з таким захворюванням брали для зйомок.

Протягом двох днів кореспондент Укрінформу намагалася поговорити з керівником будинку дитини Тамарою Скульською, однак, за словами співробітниці, яка брала слухавку, директор була то "на обході", то "на виїзді в департаменті". На дзвінки на мобільний телефон керівниця також не відповіла.

Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Режисер фільму "Дау" заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.