У Харкові допитали директора дитбудинку, немовлят з якого знімали у фільмі "Дау"

У Харкові, у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень за фактами можливих катувань, допитали директора обласного будинку дитини №3, вихованців якого 10 років тому задіяли в зйомках фільму Іллі Хржановського «Дау».

Про це розповів кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

 

"Директора будинку дитини №3 вже допитали. Є розуміння того, що дійсно діти з установи були задіяні в зйомках. І зараз вирішується питання щодо доступу до документації будинку дитини та інших процесуальних дій у справі", - повідомив Чубенко.

Що саме повідомила директор, не розголошується.

Як стало відомо Укрінформу, дозвіл на використання кількох дітей у фільмі давав свого часу департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

В обласний будинок дитини №3 (розташовується на вулиці Амосова, 44, у Немишлянському районі міста Харкова) потрапляють діти з різними вадами розвитку, в тому числі й з синдромом Дауна, зокрема, малюка з таким захворюванням брали для зйомок.

Протягом двох днів кореспондент Укрінформу намагалася поговорити з керівником будинку дитини Тамарою Скульською, однак, за словами співробітниці, яка брала слухавку, директор була то "на обході", то "на виїзді в департаменті". На дзвінки на мобільний телефон керівниця також не відповіла.

Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Режисер фільму "Дау" заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.