У Меджибізькій фортеці відновили замковий міст та дах Круглої вежі

Дах Круглої вежі відновили за гравюрами ХІХ століття

Меджибізька фортеця, як і решта історичних заповідників, музеїв та культурних об'єктів перебувають на карантині. Тим не менше, як повідомляє сайт Є на території Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" продовжується як наукова, так і реставраційна робота.

 
Фото: Державний історико - культурний заповідник "Межибіж"

Як розповідає директор державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець, вдалося відновити той вигляд мосту, який він мав до початку ХІХ століття.

"Ми повністю реконструювали міст. Замінили бруківку, провели гідроізоляцію, зміцнили всі несучі конструкції. Так що парадний вигляд фортеці змінився. Але найголовніше – відтворили історичну реальність. Забрали чотири метри мосту, закладеного в ХІХ столітті, і надали конструкцію її вигляду, яка імітуватиме той перекидний міст, який тут був з найдавніших часів аж до ХІХ століття. Відтак, відвідувачі матимуть можливість побачити як раніше був організований в'їзд до фортеці", - розповідає Олег Погорілець.

Окрім того, на території фортеці продовжуються протиаварійні та консерваційні роботи. Зокрема на Круглій вежі  відновлено дах за гравюрами ХІХ століття.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.