АНОНС: Онлайн-дискусія «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною»

Український інститут національної пам’яті запрошує взяти участь в онлайн-дискусії «Деколонізація: як дати раду з колоніяльною спадщиною. Українсько-індійські паралелі».

Захід відбудеться у межах циклу публічних лекцій-дискусій із Генадем Побережним, який Інститут організовує спільно з Програмою імені Фулбрайта в Україні. Участь у дискусії візьме Мрідула Гош – правозахисниця, політолог, історик-міжнародник, перекладачка, журналістка.

 

Лектор. Генадь Побережний (poberezny@fas.harvard.edu) є асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де він працював головним картографом розділу "Великий голод" для електронного атласу України. Є випускником Ратґерського університету, де закінчив маґістратуру та докторантуру в галузях географії, політології та ґлобальних студій (під орудою Олександра Мотиля) та викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології пост-комуністичних суспільств Східної Європи.

Наразі є запрошеним професором політології в Українському вільному університеті в Мюнхені, ФРН, та стипендіатом Fulbright U.S. Scholar Program 2019-2020 в Україні.


Час:
9 квітня, четвер, 13:00


Трансляція відбудеться на офіційній фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.