«Ніч музеїв» - в онлайн-режимі

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького єдиний в Україні долучився до міжнародного флешмобу та проведе «Ніч музеїв» онлайн. Для віртуальних відвідувачів готують інтерактивні онлайн-екскурсії та майстер-класи, лекції та дискусії

Про це повідомили в Укрінформ з посиланням на управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА.

"Щороку Дніпропетровщина долучається до загальноєвропейської акції "Ніч музеїв". Традиційно у травні, до Міжнародного дня музеїв, жителі області отримують унікальну можливість зануритися у різні історичні епохи та стати безпосередніми учасниками подій.

Цьогоріч карантин вніс свої корективи – в усьому світі "Ніч музеїв" відбудеться в онлайн-форматі. Дніпропетровський національний історичний музей – єдиний в Україні, який долучився до міжнародного флешмобу та проведе "Ніч музеїв" онлайн", – розповіла начальниця управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА Наталія Першина.

18 травня всі охочі зможуть відвідати онлайн-екскурсії та майстер-класи, взяти участь у наукових дискусіях та лекціях. Також відбудуться літературні читання від молодих поетів. Програму до "Ночі музеїв" готують Історичний музей, музей "Літературне Придніпров'я", Музейний центр О. П. Блаватської та її родини.

 

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"