У Празі встановили пам'ятну дошку власовцям. ФОТО

Це відбулося попри протести Москви проти уславлення колабораціоністської Російської визвольної армії (РОА).

У празькому районі Ржепор'є в четвер, 30 квітня, муніципальна влада встановила меморіальну дошку солдатам Російської визвольної армії, якою командував генерал Андрій Власов. Про це повідомило видання České noviny, передає Збруч.

 

У травні 1945 року власовці надали допомогу Празькому повстанню проти німецьких окупантів.

На табличці розміщено текст про те, що в Ржепор'є керівництво першої дивізії РОА під командуванням Сергія Буняченка ухвалило рішення прийти на допомогу повсталим проти німецької окупації мешканцям Праги.

"300 військовослужбовців Російської визвольної армії загинули під час визволення Праги", – написано на пам'ятній плиті. У тексті є згадка про неоднозначне сприйняття історичної ролі солдатів РОА.

При цьому наводиться цитата з книги "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина з питанням: "Чи всі чехи розібралися потім, які росіяни врятували їм місто?"

 

Крім меморіальної дошки, встановлено також пам'ятний знак у вигляді триметрового металевого стовпа, на вершині якого розміщено мініатюрну фігурку танка, накритого німецької військової каскою.

 

Установка меморіальної дошки коштувала районному бюджету 153 тисячі чеських крон (трохи більше шести тисяч доларів). Староста району Павел Новотний також заявив, що придбав камери відеоспостереження. Вони вже ввімкнені.

За словами Павла Новотного, рішенню муніципалітету з цього питання передував ґрунтовний діалог із громадськістю району.

"До речі, ініціатива встановлення дошки виходила аж ніяк не від мене – питання було підняте і на засіданні муніципальної ради, членами якого є представники восьми партій і рухів. У підсумку встановлення меморіальної дошки було одностайно підтримане. Чесно кажучи, я був здивований, що суперечок з цього приводу практично не виникло", – розповів староста району.

Рада празького району схвалила встановлення меморіальної дошки в грудні минулого року. Інформація про це викликала обурення з боку Москви. Міністерство закордонних справ Росії тоді заявило, що РОА була колабораціоністським збройним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього райху.

Установка пам'ятника власовцям, на думку посольства РФ у Празі, буде порушенням підсумків Нюрнберзького трибуналу, згідно з якими військові злочини не мають терміну давності.

Новотний у відповідь заявив, що монумент не прославлятиме солдатів РОА як колабораціоністів, а відзначить їх конкретні бої з Вермахтом за Прагу в 1945 році. При цьому староста зазначив, що ніколи не поставив би пам'ятник генералу Власову.


Нагадаємо
, що незадовго до поразки Німеччини у Другій світовій війні керівництво РОА ухвалило рішення вийти з підпорядкування німецького командування і пробиватися на Захід, щоби здатися в полон західним союзникам. 1-ша дивізія власовців під командуванням Буняченка взяла участь у Празькому повстанні. Саме допомога власовців змінила хід боїв у Празі на користь повсталих.

Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі
Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції