В Англії прибиратимуть памʼятник засновнику скаутського руху

Пам'ятник засновникові скаутського руху Роберту Бадену-Пауеллу у місті Пул тимчасово приберуть через побоювання зруйнування. Прихильники знесення статуї стверджують, що Баден-Пауелл нібито симпатизував Гітлерові, а також був расистом і гомофобом

 
Фото: STEVE DANIELS

Про це повідомляє BBC. Статую встановили 12 років тому.Місцева поліція рекомендувала її демонтувати аби уникнути вандалізму.

Баден-Пауелл нібито був прихильником нацистів, а також здійснював проти зулусів військові злочини, коли служив в Південній Африці наприкінці XIX століття.

Рішення про знесення ухвалили органи місцевої влади. Заступник голови міської ради Марк Хауелл в коментарі підкреслив, що статую прибирають, щоб врятувати її:

"Ми знаємо, що місцеві мешканці пишаються лордом Баденом-Пауеллом і скаутським рухом і їх зв'язком з Пулом. Дехто вважає, що рішення тимчасово прибрати пам'ятник - це поступка протестувальникам. Однак, ми вважаємо, що відповідальним рішенням буде захистити пам'ятник, щоб його цінували і поважали майбутні покоління".

У памʼятника знайшлось доволі багато захисників.

Баден-Пауелл заснував рух скаутів у 1907 році. Цей рух існує досі, зокрема і в Україні. Скаути ніколи не ставили перед собою політичних завдань. Натомість завжди пропонували мир, рівність та толерантність.

Прихильники скаутів і Бадена-Пауелла говорять, що скаутський рух допомагає подолати соціальний розрив - у скаути беруть дітей із сімей різного рівня доходів.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.