В Англії прибиратимуть памʼятник засновнику скаутського руху

Пам'ятник засновникові скаутського руху Роберту Бадену-Пауеллу у місті Пул тимчасово приберуть через побоювання зруйнування. Прихильники знесення статуї стверджують, що Баден-Пауелл нібито симпатизував Гітлерові, а також був расистом і гомофобом

 
Фото: STEVE DANIELS

Про це повідомляє BBC. Статую встановили 12 років тому.Місцева поліція рекомендувала її демонтувати аби уникнути вандалізму.

Баден-Пауелл нібито був прихильником нацистів, а також здійснював проти зулусів військові злочини, коли служив в Південній Африці наприкінці XIX століття.

Рішення про знесення ухвалили органи місцевої влади. Заступник голови міської ради Марк Хауелл в коментарі підкреслив, що статую прибирають, щоб врятувати її:

"Ми знаємо, що місцеві мешканці пишаються лордом Баденом-Пауеллом і скаутським рухом і їх зв'язком з Пулом. Дехто вважає, що рішення тимчасово прибрати пам'ятник - це поступка протестувальникам. Однак, ми вважаємо, що відповідальним рішенням буде захистити пам'ятник, щоб його цінували і поважали майбутні покоління".

У памʼятника знайшлось доволі багато захисників.

Баден-Пауелл заснував рух скаутів у 1907 році. Цей рух існує досі, зокрема і в Україні. Скаути ніколи не ставили перед собою політичних завдань. Натомість завжди пропонували мир, рівність та толерантність.

Прихильники скаутів і Бадена-Пауелла говорять, що скаутський рух допомагає подолати соціальний розрив - у скаути беруть дітей із сімей різного рівня доходів.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.