Поліція вважає, що панно Стіни плачу на Закарпатті могли пошкодити не вандали, а погода

Поліція перевіряє обставини пошкодження панно на території меморіального комплексу у Сваляві.

Правоохоронці попередньо встановили, що пошкодження "спричинені несприятливими погодними умовами". Про це повідомляє пресслужба поліції області.

 

14 червня правоохоронці побачили в інтернеті публікацію про пошкодження панно, інцидент зареєстрували та розпочали перевірку.

"На місце події направлено працівників слідчо-оперативної групи, які при огляді попередньо встановили, що вказані ушкодження, ймовірно, були спричинені несприятливими погодними умовами", — повідомили у поліції.

Наразі правоохоронці встановлюють додаткові обставини. "У разі підтвердження факту вандалізму працівники поліції докладуть максимум зусиль для встановлення правопорушників та нададуть їхнім діям правову оцінку", — додали в поліції.


Нагадуємо, що зранку 15 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що невідомі пошкодили частину меморіального комплексу памʼяті жертв сталінських репресій. Міністр наголосив, що це акт вандалізму, назвавши його "провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті".

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.