Поліція вважає, що панно Стіни плачу на Закарпатті могли пошкодити не вандали, а погода

Поліція перевіряє обставини пошкодження панно на території меморіального комплексу у Сваляві.

Правоохоронці попередньо встановили, що пошкодження "спричинені несприятливими погодними умовами". Про це повідомляє пресслужба поліції області.

 

14 червня правоохоронці побачили в інтернеті публікацію про пошкодження панно, інцидент зареєстрували та розпочали перевірку.

"На місце події направлено працівників слідчо-оперативної групи, які при огляді попередньо встановили, що вказані ушкодження, ймовірно, були спричинені несприятливими погодними умовами", — повідомили у поліції.

Наразі правоохоронці встановлюють додаткові обставини. "У разі підтвердження факту вандалізму працівники поліції докладуть максимум зусиль для встановлення правопорушників та нададуть їхнім діям правову оцінку", — додали в поліції.


Нагадуємо, що зранку 15 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що невідомі пошкодили частину меморіального комплексу памʼяті жертв сталінських репресій. Міністр наголосив, що це акт вандалізму, назвавши його "провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.