У нових музеях Запоріжжя покажуть "ялтинський" тролейбус і селище менонітів

У Запоріжжі анонсували відкриття двох неординарних музеїв, присвячених спеціальному транспорту й архітектурі.

Про це повідомляє Туристично-інформаційний центр міста.

 

"Незабаром у Запоріжжі відкриються 2 незвичні музеї – Музей спеціального транспорту та Музей історії архітектури", – йдеться в повідомленні.

Так, Музей спеціального транспорту зараз розбудовується на вулиці Штабній на місці колишнього зеленого господарства "Дніпроспецсталі". До 2021 року тут має з'явитися велика експозиція ретроавтівок, приватний парк із затишними алеями, сцена для проведення музичних виступів.

 

"Уже зараз у музеї просто неба представлені понад 100 рідкісних авто, серед яких, - унікальний автобус французького виробництва, "ялтинський" тролейбус, чия історія придбання дістала широке висвітлення у національних ЗМІ.

Формат та експозиція музею не повторюватимуть існуючі зібрання ретроавтомобілів. Керівник проєкту "Бухта радості" Олесь Кальницький планує остаточно облаштувати парк та відкрити музей у 2021 році, саме тоді "Бухту Радості" буде офіційно представлено запоріжцям", – зазначили в ТІЦ.

 

Крім того, невдовзі у Запоріжжі має з'явитися Музей історії архітектури. Зараз монтується його перша черга, куди входитимуть експозиції, присвячені Старому Олександрівську (так місто Запоріжжя називалося до 1921 року) та селищам менонітів.

Музей стане частиною історико-культурної інфраструктури, яка дасть можливість осягнути етапи розвитку міста та його досягнення.

Як зазначили в Туристично-інформаційному центрі, це буде перший муніципальний музей, який увійде до туристичної інфраструктури Запоріжжя.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище