У нових музеях Запоріжжя покажуть "ялтинський" тролейбус і селище менонітів

У Запоріжжі анонсували відкриття двох неординарних музеїв, присвячених спеціальному транспорту й архітектурі.

Про це повідомляє Туристично-інформаційний центр міста.

 

"Незабаром у Запоріжжі відкриються 2 незвичні музеї – Музей спеціального транспорту та Музей історії архітектури", – йдеться в повідомленні.

Так, Музей спеціального транспорту зараз розбудовується на вулиці Штабній на місці колишнього зеленого господарства "Дніпроспецсталі". До 2021 року тут має з'явитися велика експозиція ретроавтівок, приватний парк із затишними алеями, сцена для проведення музичних виступів.

 

"Уже зараз у музеї просто неба представлені понад 100 рідкісних авто, серед яких, - унікальний автобус французького виробництва, "ялтинський" тролейбус, чия історія придбання дістала широке висвітлення у національних ЗМІ.

Формат та експозиція музею не повторюватимуть існуючі зібрання ретроавтомобілів. Керівник проєкту "Бухта радості" Олесь Кальницький планує остаточно облаштувати парк та відкрити музей у 2021 році, саме тоді "Бухту Радості" буде офіційно представлено запоріжцям", – зазначили в ТІЦ.

 

Крім того, невдовзі у Запоріжжі має з'явитися Музей історії архітектури. Зараз монтується його перша черга, куди входитимуть експозиції, присвячені Старому Олександрівську (так місто Запоріжжя називалося до 1921 року) та селищам менонітів.

Музей стане частиною історико-культурної інфраструктури, яка дасть можливість осягнути етапи розвитку міста та його досягнення.

Як зазначили в Туристично-інформаційному центрі, це буде перший муніципальний музей, який увійде до туристичної інфраструктури Запоріжжя.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.