Інститут нацпам'яті напрацював дорожню карту для історичного діалогу з Польщею – Дробович

Український інститут національної пам’яті готовий до співпраці з польським інститутом задля врегулювання спірних історичних питань і примирення.

Про це заявив голова УІНП Антон Дробович під час онлайн-дискусії "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"У нас є концепція, вона досить проста. Ми маємо навіть конкретну пакетну пропозицію, дорожню карту, як розгорнути співпрацю. Вона має два блоки, один блок – це наші спільні українсько-польські справи, які складні та потребують якісного діалогу. Це стосується як питань порозуміння між суспільствами, так і питань абсолютно конкретних могил, пам'яток, монументів і так далі.

І другий блок – це протистояння та опір агресивним втручанням у нашу історичну пам'ять, фактично це про зовнішню резистентність", - сказав Дробович.

Водночас він додав, що для широкомасштабного запровадження програми в дію потрібні певні кроки назустріч, оскільки "не в усіх питаннях зараз у нас є довіра, в тому числі інституційна".

Також Дробович поінформував, що ці питання обговорювалися з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким.

"Ми зустрічались, обговорювали ці напрямки. Ми показали, які кроки вже зробила Україна, в тому числі Президент Зеленський, Міністерство закордонних справ. І ми попросили зустрічні кроки, які мають для нас стати сигналами.

Ми отримали обіцянку, що ці кроки або будуть виконані найближчим часом, або принаймні ми побачимо позитивні сигнали. Як тільки це буде виконано, ми готові запускати на повну проєкти співпраці та, власне, цю концепцію", - зазначив голова УІНП, уточнивши, що очікувані кроки є "дуже конкретні й дуже прості, які можна вирішити навіть на рівні окремих громадян".

"Але ми бачимо, що це викликає складнощі з польської сторони. Це трохи гальмує діалог", - зауважив він.

Дробович також стверджує, що щодо виконання своїх зобов'язань "Україна має краще позитивне сальдо".

"Ми готові вести переговори, але виключно на підставах паритету. Ми не можемо собі дозволити вести переговори, щоби хтось із нас був на позиції сили", – підсумував він.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.