Інститут нацпам'яті напрацював дорожню карту для історичного діалогу з Польщею – Дробович

Український інститут національної пам’яті готовий до співпраці з польським інститутом задля врегулювання спірних історичних питань і примирення.

Про це заявив голова УІНП Антон Дробович під час онлайн-дискусії "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"У нас є концепція, вона досить проста. Ми маємо навіть конкретну пакетну пропозицію, дорожню карту, як розгорнути співпрацю. Вона має два блоки, один блок – це наші спільні українсько-польські справи, які складні та потребують якісного діалогу. Це стосується як питань порозуміння між суспільствами, так і питань абсолютно конкретних могил, пам'яток, монументів і так далі.

І другий блок – це протистояння та опір агресивним втручанням у нашу історичну пам'ять, фактично це про зовнішню резистентність", - сказав Дробович.

Водночас він додав, що для широкомасштабного запровадження програми в дію потрібні певні кроки назустріч, оскільки "не в усіх питаннях зараз у нас є довіра, в тому числі інституційна".

Також Дробович поінформував, що ці питання обговорювалися з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким.

"Ми зустрічались, обговорювали ці напрямки. Ми показали, які кроки вже зробила Україна, в тому числі Президент Зеленський, Міністерство закордонних справ. І ми попросили зустрічні кроки, які мають для нас стати сигналами.

Ми отримали обіцянку, що ці кроки або будуть виконані найближчим часом, або принаймні ми побачимо позитивні сигнали. Як тільки це буде виконано, ми готові запускати на повну проєкти співпраці та, власне, цю концепцію", - зазначив голова УІНП, уточнивши, що очікувані кроки є "дуже конкретні й дуже прості, які можна вирішити навіть на рівні окремих громадян".

"Але ми бачимо, що це викликає складнощі з польської сторони. Це трохи гальмує діалог", - зауважив він.

Дробович також стверджує, що щодо виконання своїх зобов'язань "Україна має краще позитивне сальдо".

"Ми готові вести переговори, але виключно на підставах паритету. Ми не можемо собі дозволити вести переговори, щоби хтось із нас був на позиції сили", – підсумував він.

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.