Інститут нацпам'яті напрацював дорожню карту для історичного діалогу з Польщею – Дробович

Український інститут національної пам’яті готовий до співпраці з польським інститутом задля врегулювання спірних історичних питань і примирення.

Про це заявив голова УІНП Антон Дробович під час онлайн-дискусії "Як історичне минуле стає ідеологічним теперішнім?", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"У нас є концепція, вона досить проста. Ми маємо навіть конкретну пакетну пропозицію, дорожню карту, як розгорнути співпрацю. Вона має два блоки, один блок – це наші спільні українсько-польські справи, які складні та потребують якісного діалогу. Це стосується як питань порозуміння між суспільствами, так і питань абсолютно конкретних могил, пам'яток, монументів і так далі.

І другий блок – це протистояння та опір агресивним втручанням у нашу історичну пам'ять, фактично це про зовнішню резистентність", - сказав Дробович.

Водночас він додав, що для широкомасштабного запровадження програми в дію потрібні певні кроки назустріч, оскільки "не в усіх питаннях зараз у нас є довіра, в тому числі інституційна".

Також Дробович поінформував, що ці питання обговорювалися з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким.

"Ми зустрічались, обговорювали ці напрямки. Ми показали, які кроки вже зробила Україна, в тому числі Президент Зеленський, Міністерство закордонних справ. І ми попросили зустрічні кроки, які мають для нас стати сигналами.

Ми отримали обіцянку, що ці кроки або будуть виконані найближчим часом, або принаймні ми побачимо позитивні сигнали. Як тільки це буде виконано, ми готові запускати на повну проєкти співпраці та, власне, цю концепцію", - зазначив голова УІНП, уточнивши, що очікувані кроки є "дуже конкретні й дуже прості, які можна вирішити навіть на рівні окремих громадян".

"Але ми бачимо, що це викликає складнощі з польської сторони. Це трохи гальмує діалог", - зауважив він.

Дробович також стверджує, що щодо виконання своїх зобов'язань "Україна має краще позитивне сальдо".

"Ми готові вести переговори, але виключно на підставах паритету. Ми не можемо собі дозволити вести переговори, щоби хтось із нас був на позиції сили", – підсумував він.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.