Україна та США разом оцифровуватимуть архівні документи

Державна архівна служба України відновлює співробітництво з американськими партнерами задля оцифрування архівних документів.

Про це йдеться на стронці ДАСУ.

2 червня 2020 року Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією Family Search International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.

Голова ДАСУ - Анатолій Хромов
Голова ДАСУ - Анатолій Хромов

В умовах карантинних заходів, пов'язаних з поширенням COVID–19 у світі, підписання Меморандуму відбулося в два етапи, спочатку він був підписаний американською стороною та переданий для підписання до Державної архівної служби України офіційним представником Family Search в Україні Олександром Січкаренком.

Реалізація Меморандуму відбуватиметься шляхом укладення договорів про співробітництво Family Search з конкретними державними архівами України.

Family Search – є правонаступником Генеалогічного товариства Юта, США. Сьогодні корпорація співпрацює з 33 країнами Європейського Союзу, серед них Австрія, Бельгія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, а також найближчі сусіди та партнери України, у тому числі в архівній сфері – Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія.

Основною метою співробітництва корпорації з архівними службами світу є реалізація спільних інформаційно-гуманітарних проєктів, провідним серед яких є створення цифрового фонду користування на документи генеалогічного характеру, що зберігаються в архівних установах та розширення доступу для користувачів до інформації оцифрованих архівних документів у режимі онлайн.

Цифровий банк генеалогічних даних, створений Family Search сприяє забезпеченню збереження оригінальних архівних документів, що містять зазначену інформацію.

В каталозі корпорації вже є понад 20 500 000 цифрових зображень з українських архівів, які були створені протягом 1994-2011 років. Поновлення співпраці з американськими партнерами дозволить українським державним архівам в найближчі роки оцифрувати основні документальні комплекси необхідні для дослідження родоводу.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.