Україна та США разом оцифровуватимуть архівні документи

Державна архівна служба України відновлює співробітництво з американськими партнерами задля оцифрування архівних документів.

Про це йдеться на стронці ДАСУ.

2 червня 2020 року Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією Family Search International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи.

Голова ДАСУ - Анатолій Хромов
Голова ДАСУ - Анатолій Хромов

В умовах карантинних заходів, пов'язаних з поширенням COVID–19 у світі, підписання Меморандуму відбулося в два етапи, спочатку він був підписаний американською стороною та переданий для підписання до Державної архівної служби України офіційним представником Family Search в Україні Олександром Січкаренком.

Реалізація Меморандуму відбуватиметься шляхом укладення договорів про співробітництво Family Search з конкретними державними архівами України.

Family Search – є правонаступником Генеалогічного товариства Юта, США. Сьогодні корпорація співпрацює з 33 країнами Європейського Союзу, серед них Австрія, Бельгія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, а також найближчі сусіди та партнери України, у тому числі в архівній сфері – Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія.

Основною метою співробітництва корпорації з архівними службами світу є реалізація спільних інформаційно-гуманітарних проєктів, провідним серед яких є створення цифрового фонду користування на документи генеалогічного характеру, що зберігаються в архівних установах та розширення доступу для користувачів до інформації оцифрованих архівних документів у режимі онлайн.

Цифровий банк генеалогічних даних, створений Family Search сприяє забезпеченню збереження оригінальних архівних документів, що містять зазначену інформацію.

В каталозі корпорації вже є понад 20 500 000 цифрових зображень з українських архівів, які були створені протягом 1994-2011 років. Поновлення співпраці з американськими партнерами дозволить українським державним архівам в найближчі роки оцифрувати основні документальні комплекси необхідні для дослідження родоводу.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.