Науковці світу вимагають звільнення російського історика Юрія Дмитрієва

Понад 400 науковців і митців підписали звернення з вимогою негайно звільнити історика і голову товариства «Меморіал» у російському регіоні Карелія Юрія Дмитрієва.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Лист кількома мовами з підписами на найближчому засіданні в Петрозаводському суді 15 червня представить адвокат Віктор Ануфрієв.

Автори звернення впевнені, що звинувачення, висунуті проти Дмитрієва, несправедливі і є частиною загальної кампанії із замовчування темних сторінок історії.

Автори листа вимагають, щоб голові карельського "Меморіалу" повернули можливість продовжити роботу з вивчення історії ГУЛАГу і увічнення пам'яті жертв сталінської системи.

Відкрите звернення підписали лауреат Нобелівської премії Джон Максвелл Кутзее, італійські депутати Ліа Квартапелле і Дженнаро Мільоре, директор Дослідницького центру демократичного розвитку імені Сахарова Роберт ван Ворен, професор Каліфорнійського університету Ерік Найман, польський журналіст і письменник Томаш Кизни, професор Нью-Йоркського університету Михайло Ямпольський та інші.


Нагадуємо, що на початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО закликав російську владу Євросоюз.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".