Науковці світу вимагають звільнення російського історика Юрія Дмитрієва

Понад 400 науковців і митців підписали звернення з вимогою негайно звільнити історика і голову товариства «Меморіал» у російському регіоні Карелія Юрія Дмитрієва.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Лист кількома мовами з підписами на найближчому засіданні в Петрозаводському суді 15 червня представить адвокат Віктор Ануфрієв.

Автори звернення впевнені, що звинувачення, висунуті проти Дмитрієва, несправедливі і є частиною загальної кампанії із замовчування темних сторінок історії.

Автори листа вимагають, щоб голові карельського "Меморіалу" повернули можливість продовжити роботу з вивчення історії ГУЛАГу і увічнення пам'яті жертв сталінської системи.

Відкрите звернення підписали лауреат Нобелівської премії Джон Максвелл Кутзее, італійські депутати Ліа Квартапелле і Дженнаро Мільоре, директор Дослідницького центру демократичного розвитку імені Сахарова Роберт ван Ворен, професор Каліфорнійського університету Ерік Найман, польський журналіст і письменник Томаш Кизни, професор Нью-Йоркського університету Михайло Ямпольський та інші.


Нагадуємо, що на початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО закликав російську владу Євросоюз.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.