Чернівецький музей просто неба запрошує на нічні подорожі у часі

У Чернівецькому обласному музеї архітектури та побуту 1 серпня проведуть театралізовану нічну екскурсію.

Про це повідомляє пресслужба Чернівецької ОДА.

 

"Чернівецький обласний музей архітектури та побуту відкриває свої двері для відвідувачів у вечірній час. 1 серпня, як тільки зайде сонце, у закладі оживе історія – стрілки годинників повернуться назад у минуле, а локації прокинуться від столітнього сну та заграють новими, досі невідомими барвами", – йдеться в повідомленні.

Під час екскурсії мельник, корчмар, мольфар та інші персонажі зустрінуть відвідувачів і занурять їх в атмосферу старого села, яке приховує чимало таємниць і легенд. А екскурсовод поведе учасників вечірніми стежками музею просто неба, які розкажуть про давнє життя буковинців.

"Після захопливої подорожі у часі на відвідувачів чекає музичний бум – романтична вечірка із запрошеними молодіжними гуртами", – повідомили в пресслужбі.

Зазначається, що такі дійства відбуватимуться раз на місяць. Квитки можна придбати в касі музею.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.