Стало відомо ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка 2020

У четвер, 27 серпня у 164-річницю від дня народження Івана Франка у Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка ІГОР СЕРДЮК. Нагороду присудили за монографію "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.".

 

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди, лауреат премії отримав золоту медаль та диплом. "У цьому році завдяки Максимові Козицькому, Михайлові Цимбалюку, Мирославу Хом'якові та Андрію Дулібянику преміальний фонд становить 170 тисяч гривень. Звісно, нам є куди рости, але ми у твердому поступі йдемо до своєї мети і хочемо, щоб Міжнародна премія імені Івана Франка утвердилася як найпрестижніша  наукова відзнака сучасних праць з гуманітаристики".

Голова міжнародного журі – професор ЛНУ ім.Івана Франка , доктор філологічних наук Ярослав Гарасим наголосив, що у 2020 році на премію було подано 19 робіт, але у фінал вийшло три монографії. "Усі три праці номінантів позначені високим фаховим рівнем, глибиною дослідження та інтелектуальним впливом на розвиток сучасної гуманітаристики, а перемогу справедливо здобуло дослідження, яке, послуговуючись словами самого Івана Франка, "робить честь її авторові і нашій науковій літературі".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.