Сейм Латвії у першому читанні підтримав заборону георгіївської стрічки

Сейм Латвії у першому читанні схвалив поправки до законодавства, що передбачають заборону на використання в георгіївської стрічки в ході публічних заходів

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство LETA.

Голова Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш, відповідальний за законопроєкт, повідомив, що в комісії обговорювалося питання про визначення "георгіївської стрічки", зазначивши, що це питання викликало розбіжності. За його словами, перед другим читанням, до законопроекту додадуть таке визначення.

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, у Латвії є підстави бачити загрозу своїй демократичній системі і безпеці. Заборона на георгіївські стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми повинні показати свою позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", - заявляв раніше Кайміньш.

 

В даний час закон про безпеку громадських розваг і гулянь забороняє використання прапорів, гербів і гімнів колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини, нацистських свастик, знаків СС і радянської символіки під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Щоб поправки вступили в силу, вони повинні бути схвалені в трьох читаннях. Також їх повинен проголосити президент Латвії.

До Сейму також надійшли поправки до закону, які передбачають заборону на використання одягу, що нагадує про колишній СРСР, його Республіки і нацистську Німеччину, збройні сили і правоохоронні органи (репресивні установи).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.