Разумков закликав пам'ятати про причини та наслідки трагедії Бабиного Яру

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав українців пам'ятати про причини та непоправні наслідки трагедії Бабиного Яру та об'єднатися навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу апарату ВР, про це йдеться у зверненні спікера з нагоди Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру.

 

"Ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії", - наголосив Разумков.

Він підкреслив, що геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому "ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося".

"Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей. Сучасна, демократична та сильна Україна пам'ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу", - акцентував Голова ВР.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.