Разумков закликав пам'ятати про причини та наслідки трагедії Бабиного Яру

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков закликав українців пам'ятати про причини та непоправні наслідки трагедії Бабиного Яру та об'єднатися навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу апарату ВР, про це йдеться у зверненні спікера з нагоди Дня пам'яті трагедії Бабиного Яру.

 

"Ми вшановуємо пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру. Невинні життя обірвалися внаслідок злочинних та безжальних дій нацистського режиму. Масштаби цього лиха й досі є болем не лише для України, а й для всього світу. Скільки б років від тих жахливих подій не минуло, ми не маємо права забувати про причини та непоправні наслідки цієї трагедії", - наголосив Разумков.

Він підкреслив, що геноцид - це найстрашніший злочин проти людяності, тому "ми маємо робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося".

"Тільки з пам'яттю про ці страшні сторінки історії ми зможемо побудувати безпечне майбутнє для наших дітей. Сучасна, демократична та сильна Україна пам'ятає важкі уроки минулого та не визнає будь-яких проявів нетерпимості. Впевнений, що тільки об'єднавшись навколо важливих питань, оберігаючи людське життя як найвищу цінність та відкинувши відмінності, які штучно нас розділяють, ми зможемо створити успішну та процвітаючу державу", - акцентував Голова ВР.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."