“Доброволець” Ахтема Сеітаблаєва: екшн-серіал вийде на телеекрани у жовтні

6 жовтня на телеканалі ICTV відбудеться прем’єра шестисерійного детективного бойовика “Доброволець” Ахтема Сеітаблаєва – художньої історії, заснованої на реальних фактах.

Про це повідомляє проект "Нове українське кіно".

 

Патріотичний екшн режисера фільмів "Кіборги", "Захар Беркут", "Номери" розповідає про добровольця Дмитра, який навіть після повернення з війни не припиняє захищати Батьківщину.

Дізнавшись, що в Києві готується теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно він намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.

"Це художня історія, канвою для якої стали страшні реалії нашого часу. Як багато є самогубств після війни, як багато, на жаль, є людей, уражених посттравматичним синдромом, як багато болю виникає тут, в мирному житті.

І ми не повинні це замовчувати. Про це треба говорити, щоб спільно знайти ту форму взаємин, щоб люди, які повертаються з фронту, відчували тепло і увагу", – зазначив режисер стрічки Ахтем Сеітаблаєв.

Головну роль у картині "Доброволець" грає український актор, ветеран АТО Олег Шульга, відомий за фільмами "Позивний Бандерас" і "Червоний". Олег брав участь у бойових діях на Сході в 2014-2015 роках, тому роль у стрічці для нього автобіографічна.

Одного з героїв команди добровольців та найкращого друга Дмитра грає Сергій Дерев'янко, який знімався в серіалах "Контакт" і "Нюхач-2". Також добровольців з команди Дмитра — сапера Андрія і десантника Ярика грають Олександр Пожарський і Олег Волощенко. Андрій Мостренко втілює на екрані майора СБУ Володимира, а Денис Гранчак — юриста Олега.

Роль головного лиходія серіалу "Доброволець" Ахтема Сеітаблаєва на прізвисько Скіф виконує актор і музикант Роман Мацюта, відомий за серіалами "Ментовські війни", "Нюхач-2", "Пес".

Автори "Добровольця" консультувалися з багатьма військовими, які пройшли Донбас, щоб максимально реалістично передати дійсність на війні: як живуть в окопах, борються з ворогами і втрачають рідних, як тримають автомат, про що розмовляють, лягаючи спати в укритті, і про що мовчать, сидячи в засідці. Хоча, як стверджують творці серіалу, це перш за все художня історія, заснована на реальних фактах.

У серіалі буде багато видовищних боїв, перестрілок, вибухів і небезпечних трюків. А завдяки багатокамерній зйомці, як зазначив оператор картини Олексій Ламах, серіал вийде дуже динамічним.

Авторами сценарію виступили Анатолій Карлюга та Юлія Чернявська. Проєкт виробила продакшн-студiя В.I.К. за підтримки Українського культурного фонду. Продюсерами "Добровольця" стали Іванна Дядюра та Ігор Кондратюк.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.