АНОНС: Лекція Володимира В'ятровича "Таємниці архівів КҐБ"

Архіви КҐБ – це доказова база злочинів комуністичного тоталітарного режиму, матеріал для майбутнього міжнародного засудження комунізму. Про таємниці архівів СБУ і таємниці владних кабінетів йтиметься у відкритій лекції екс-голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

Про це повідомляє Європейська Солідарність – Івано-Франківськ.

 

Народний депутат України, голова Івано-Франківської організації партії "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що реальні демократичні зміни в Україні неможливі без викриття фактів про злочини минулого режиму.

Саме такий алгоритм, апробований посткомуністичними країнами Європи, довів свою ефективність. Тому засудження комуністичного і нацистського тоталітарного режимів, заборона пропаганди їхньої символіки та вільний доступ до архівів таємних спецслужб є ключовими елементами політики декомунізації, котра офіційно стартувала із прийняттям декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015 року.


Час: 10 вересня, четвер, 17.30


Місце: Палац Потоцьких, вул. Шпитальна, 3, м. Івано-Франківськ

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.