Вийшов офіційний постер фільму «Фортеця Хаджибей»

Одеська кіностудія представила офіційний постер фільму Костянтина Коновалова «Фортеця Хаджибей»

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

"У широкий кінотеатральний прокат стрічка виходить 15 жовтня 2020 року", - нагадали у пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня Одеська кіностудія презентувала офіційний трейлер фільму "Фортеця Хаджибей".

 

Події фільму відбуваються в період російсько-турецької війни за території Північного Причорномор'я. Козак Андрій має передати важливу інформацію у Стамбул. Для цього йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми. Молоді люди наважуються на ризиковану операцію.

Виробництво фільму здійснила Одеська кіностудія за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Фільм знято у копродукції: Georgian International Film (Грузія), AISI film (Туреччина), Національна кіностудія ім. О.Довженка (Україна), Тернопільська кінокомісія (Україна), кінокомпанія "ІнсайтМедіа" (Україна).

Режисер-постановник - Костянтин Коновалов. Сценарій - Євген Тимошенко, Костянтин Коновалов, за участі Мірзи Давітая. Креативний продюсер - Заза Урушадзе (Грузія). Оператор-постановник - Володимир Гуєвський. Художник-постановник - Володимир Філіппов. Композитор - Мустафа Язиджіолу. Генеральний продюсер - Андрій Осіпов (Україна). Продюсери - Юрій Калиновський (Україна), Мірза Давітая (Грузія), Ердал Кучук (Туреччина), Ондер Асру (Туреччина). Виконавчий продюсер - Олександр Омельянов (Україна).

В ролях: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко, Ірина Новосьолова.

Зйомки фільму відбувались на натурному майданчику та в павільонах Одеської кіностудії, у Білгород-Дністровській фортеці, на березі Чорного моря та на річці Дунай.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".