Вандалізм у Бабиному Яру

Розбито пам’ятну плиту на якій закарбовані імена учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках

Про це повідомив у Фейсбуці Богдан Червак.

Він виявив, що сьогодні вночі невідомі особи розбили кувалдою та обмалювали червоною фарбою пам'ятну плиту з іменами учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках.

Пам'ятна плита  розміщена біля Пам'ятного Хреста, встановленого у 1992 році на честь Олени Теліги і українців – жертв Бабиного Яру.

"Уже не вперше паплюжиться святе для кожного українця місце. Пам'ятний Хрест неодноразово підпалювали, намагалися зрізати, плити торощили і обливали фарбою. 
І жодного разу поліція не знаходила злочинців.
Очевидно, що акт вандалізму вчинили вороги незалежної України, які бояться українських націоналістів навіть мертвими.
Плиту відновимо, пам'ять збережемо, ворогів покараємо!" - зазначив Богдан Червак.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.