Спецпроект

Біля меморіалу жертвам Голодомору відновили вивіску Фельдман екопарку

Назву "Фельдман екопарк" біля Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору на виїзді з Харкова відновили після повалення. Представники Інституту національної пам'яті вважають, що літери на цьому місці є недоречними. А автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає вивіску ганьбою.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Напис повалили 6 листопада. Минулого тижня представники екопарку його відновили. Літери тепер приварені, зроблені з більш міцного матеріалу, повідомив Суспільному речник екопарку Олексій Костюченко.

Напис охороняють люди у балаклавах.

"Їх достатньо, щоб дати відсіч бандитам. Я скажу так: це в жодному разі не реклама. Це найменування організації, яка проводить поруч з меморіалом свою діяльність", — говорить адвокат екопарку Олексій Стовба.

До екопарку звернулися представники Інституту національної пам'яті.

"Тема Голодомору і пам'яті про цю страшну трагедію є дуже чутливою на сьогоднішній день. Так, тут немає поховань, але цей Меморіал наразі єдине впорядковане місце пам'яті в Харківській області", — каже представниця Інституту національної пам'яті на Харківщині Марія Тахтаулова.

"Ми дуже стурбовані цією ситуацією і вважаємо, що подібні рекламні написи є, як мінімум, недоречними на цьому місці", — додала вона.

У самому ж екопарку так не вважають.

"Я вважаю, що це сусідство не несе жодної загрози національній пам'яті. Звісно, ми відкриті до діалогу, будемо обговорювати, але жодним бандитським діям ми не підкоримось — будемо давати відсіч", — сказав Стовба.

"Якщо, попри наші зусилля, щось буде знесено, воно буде відновлено", — додав він.

Встановлення напису автор скульптури на меморіалі Олександр Рідний називає "ганьбою": "Це просто жах. Картинка жахлива. Всіляке було, але, не знаю. Як на мене, це ганьба".

Повалення вивіски розслідують як хуліганство. Підозрюваних немає, повідомили у пресслужбі поліції області. Екопарк у поваленні літер звинувачує політичну партію "Національний корпус". Її представники опублікували відео повалення. Лідер осередку Костянтин Немічев каже, що це зробили "невідомі патріоти".

Нагадаємо, що нещодавно поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Також, раніше повідомлялось, що біля Меморіалу жертвам Голодомору Фельдман Екопарк побудує каплицю.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.