У МКІП здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності

Слідчі дії в Музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи викликають здивування, особливо зважаючи на те, що ухвала суду про обшуки датована ще 2 листопада.

Про це йдеться в заяві Міністерства культури та інформаційної політики, оприлюдненій на його сайті.

 

"Міністерство культури та інформаційної політики України уважно стежить за перебігом подій довкола слідчих дій у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Оскільки підозра, яка стала підставою обшуків для Головного управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом столичної прокуратури та із залученням оперативного супроводу СБУ, є серйозною, і йдеться про велику суму бюджетних коштів, то співробітники музею надають повне сприяння слідству", - зазначили у МКІП.

У міністерстві уточнили, що підставою для обшуків стало виконання договору про виконання будівельних робіт по об'єкту "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій, озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

"Мова йде про підприємство-підрядника робіт, яке підозрюється у тому, що з 2018 року здійснювало взаємовідносини з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності.

Разом із тим викликає певне здивування проведенням слідчих дій в Національному музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи, особливо з урахуванням того, що ухвала суду щодо проведення обшуку були прийнята ще 2 листопада 2020 року", - зауважили автори заяви.

Водночас у МКІП закликали утриматися від емоційних висловлювань та політичних спекуляцій на темі Революції Гідності, а також попросили компетентні органи всебічно, оперативно, неупереджено та, враховуючи суспільну важливість та чутливість питання, у максимально можливий відкритий та прозорий спосіб розслідувати всі обставини справи.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.