На Херсонщині після реконструкції відкрили садибу-музей Остапа Вишні

Колишня дача письменника у селі Кринки Олешківського району знову прийматиме відвідувачів. Урочисте відкриття музею-садиби Остапа Вишні після реконструкції відбулося цими вихідними.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон.

 

Останні роки життя класика української сатири Остапа Вишні були міцно пов'язані з Херсонщиною, а саме із затишним селом Кринки, де відпочивав та працював письменник. "Хто у Крим, а я – в Кринки", – здається, цю цитату з "Мисливських усмішок" в Кринках знають всі.

Після смерті Вишні в його будиночку в Кринках був відкритий музей, який в останні роки геть занепав. І ось тепер вибудуваний заново.

Будинок трохи змінив розташування, але є точнісінькою копією дачі Вишні. Його споруджали за фото і кресленнями, які збереглися.

Усередині – експозиція, присвячена письменнику.

Ініціювала відновлення садиби депутат Казачелагерської сільської ради Наталія Ільїна. Профінансував київський підприємець Сергій Одарич. Кошторис проєкту становив півтора мільйона гривень.

Музей було відкрито до 131-ої річниці з дня народження класика.


Більше фото за посиланням.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.