У Полтаві відкрили пам’ятну дошку Євгену Коновальцю

9 грудня в Полтаві на фасаді школи №34 із нагоди сторіччя створення Української військової організації встановили пам’ятну дошку першому очільнику Організації українських націоналістів, полковникові Армії УНР Євгену Коновальцю

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті на Полтавщині Олег Пустовгар у Facebook.

Відкриття відбулося за участю курсантів військового коледжу, діячів ОУН, співробітників обласного військкомату.

"Велика шана і подяка голові історико-краєзнавчого клубу ім. Федора Борківського при міській центральній бібліотеці і діячці ОУН Ніні Кирпотіній, яка всебічно підтримала ініціативу Північно-Східного відділу Інституту нацпам'яті, взявши на себе ношу організації збору коштів, виготовлення і церемонії відкриття", – написав Пустовгар.

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище