МКІП запропонує внести Чорнобильський комплекс до спадщини ЮНЕСКО

Міністерство культури та інформаційної політики планує подати до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО Чорнобильський комплекс.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр культури Олександр Ткаченко під час робочої поїздки на Чорнобильську АЕС, де відбуваються заходи зі вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС

 

"Ми з міністерством плануємо подати до 31 березня попередній список до ЮНЕСКО. Чорнобильський комплекс – багато з цих пам'яток можна буде законсервувати, щоб людство пам'ятало, що у нас тут відбулося", - зазначив Ткаченко.

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2020 рік налічує 7 об'єктів, що становить близько 0,62% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1121 станом на 2020 рік).

Це, зокрема, собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, ансамбль історичного центру Львова, Дуга Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі та України, Херсонес Таврійський.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.