Спецпроект

У Вінниці відкрили оновлений музей Голокосту

У Вінниці в приміщенні Єврейської громади міста відкрили оновлений музей Голокосту.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА, передає Укрінформ.

 

"Довгі роки експонати музею демонструвались в приміщенні на території колишнього цегельного заводу. Нині ж було вирішено перевести його саме до офісу на Космонавтів, адже тут сконцентровані численні культурні, мистецькі, історичні та релігійні об`єднання і фонди єврейських громад міста й області.

Саме завдяки їхній спільній роботі та згуртованості було оновлено експонати музею, зібрано унікальні оригінальні матеріали з усієї Вінниччини, оприлюднено нові історичні дані та авторські дописи як свідків Голокосту, так і дослідників, що займаються цією тематикою", - йдеться у повідомленні.

Як уточнив керівник музею Леонід Трахтенберг, музей було започатковано 13 років тому. Наявні там експонати зберігалися у невеличкому приміщенні й не були доступні широкій громадськості.

Наразі ж за сприяння БЄФ "Хесед Емуна" за підтримки БФ "Християни за Ізраїль - Україна" музей переїхав у приміщення Єврейської громади Вінниці, там виставили особисті речі загиблих євреїв, а також розмістили інформаційні стенди та книги про Голокост на Вінниччині.

В оновленому музеї відкрилась виставка "Захистимо пам'ять", - це подарунок фонду "Меморіал убитих євреїв" (Берлін) та Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ).

Вхід для відвідувачів музею безкоштовний.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".