Спецпроект

У Вінниці відкрили оновлений музей Голокосту

У Вінниці в приміщенні Єврейської громади міста відкрили оновлений музей Голокосту.

Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА, передає Укрінформ.

 

"Довгі роки експонати музею демонструвались в приміщенні на території колишнього цегельного заводу. Нині ж було вирішено перевести його саме до офісу на Космонавтів, адже тут сконцентровані численні культурні, мистецькі, історичні та релігійні об`єднання і фонди єврейських громад міста й області.

Саме завдяки їхній спільній роботі та згуртованості було оновлено експонати музею, зібрано унікальні оригінальні матеріали з усієї Вінниччини, оприлюднено нові історичні дані та авторські дописи як свідків Голокосту, так і дослідників, що займаються цією тематикою", - йдеться у повідомленні.

Як уточнив керівник музею Леонід Трахтенберг, музей було започатковано 13 років тому. Наявні там експонати зберігалися у невеличкому приміщенні й не були доступні широкій громадськості.

Наразі ж за сприяння БЄФ "Хесед Емуна" за підтримки БФ "Християни за Ізраїль - Україна" музей переїхав у приміщення Єврейської громади Вінниці, там виставили особисті речі загиблих євреїв, а також розмістили інформаційні стенди та книги про Голокост на Вінниччині.

В оновленому музеї відкрилась виставка "Захистимо пам'ять", - це подарунок фонду "Меморіал убитих євреїв" (Берлін) та Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ).

Вхід для відвідувачів музею безкоштовний.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.