На Тернопільщині віднайшли дзвін, закопаний під час окупації

Справжнє різдвяне диво трапилося на "григоріанське" Різдво Христове в селі Заруддя, Зборівського р-ну Тернопільської області – тут 26 грудня віднайшли захованого під час Другої світової війни церковного дзвона.

Як повідомляє РІСУ, його відкопали біля території колишнього римо-католицького костелу Найсвятішої Панни Марії Неустанної Допомоги, зведеного 1905 року.

 

Останній уник сумної долі більшості римо-католицьких костелів Галичини і не перетворився на помираючу пустку, як то часто буває. Хоча, що теж традиційно, досить довго використовувався під склад. Сьогодні тут діє храм св. Івана Богослова (УГКЦ), освячений митрополитом Тернопільсько-Зборівським Василем (Семенюком) 27 грудня 2008 року.

"Цей дзвін давній. Коли збудували мурований костел на місці колишнього дерев'яного, то на дзвіницю поставили його, — розповів власкору РІСУ місцевий мешканець Мирон Сагайдак.Дзвін переховували у 1914 році, бо під час війни армія забирала дзвони для переплавки. Потім ховали у 1920 році від більшовиків. І сховали в кінці 1939 р., бо прийшли совіти, які закрили костел. І ще люди знали, що німці напали на Європу і скоро буде війна, так що дзвін був закопаний. Моя мама знала все це, тільки не знала місця схову".

Взагалі, як розповідають старожили, від початку в костелі було 2 дзвони. По тому ще один дзвін, на знак подяки, подарували греко-католики – коли в храмі Воздвиження Чесного Хреста відбувався ремонт, то римо-католики надали сусідам свій костел для проведення служб.

Колишня вчителька Заруддянської школи Ярослава Дутка в 2000 роках вже шукала з пошуківцями зі Зборова, але не в тому місці. Цього разу вирішили пошукати в іншому місці. За пошук взявся житель с. Озерянка (воно підпорядковане Заруддю) краєзнавець Микола Луців, якому й поталанило знайти один із дзвонів. Реліквія ховалася на глибині десь в півметра.

Відкопаний дзвін не зважували, але на перший погляд його вага десь 50-60 кг. Якихось написів на ньому не знайдено, є лише красивий рослинний декор. Втім, можливо вони ховаються під шаром окислу – за майже 70 років його утворилося чимало.

Знахідка одразу ж була передана церковній громаді храму Св. Івана Богослова. За словами Миколи Луціва, отець Михайло Небельский був спочатку просто шокований — церковні дзвони знаходять нечасто. За словами священика, це величезний подарунок храму. Сільський староста Василь Гудима сподівається знайти й інші дзвони.

Після незначної реставрації – на одному з "вух", за які кріпиться дзвін, виявлено тріщину, — дзвін буде встановлено біля храму. Втім, можливо реставрація й буде непотрібною – не виключено, що тріщина та з'явилася давно і його без проблем використовували й у такому вигляді.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.