"Уміння правдиво ставитись до свого минулого є свідченням зрілого патріотизму" - відкритий лист польських україністів

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій кресов'ян шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин

У листопаді минулого року організації кресов'ян надіслали міністру освіти Польщі листа з вимогами обмежити кількість студентів з України у польських університетах, запровадити для вихідців з України спеціальні "антибандерівські" навчальні курси, а також заявили, що "українські історики пишуть полякам їх історію". Цей лист наповнений агресивними випадами проти українців.

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин. Лист опубліковано на сторінці Superhistoria.pl.

На закид про відсутність досліджень польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни підписанти навели чимало прикладів таких наукових праць, виважених та вільних від політизованих упереджень.

Підписанти також наголосили, що подібні ініціативи відповідають "очікуванням кремлівської історичної пропаганди Кремля у сфері польсько-українських відносин, а в ширшому розумінні вкладається у русло політики Росії щодо пам'яті про Другу світову війну та тоталітарних режимів у Центральній та Східній Європі".

Лист підписали Гжегож Грицюк, Гжегож Мотика, Ян Пісулінський, Маріуш Зайончковський.

 
Віктор Ющенко та Лєх Качинський у Павлокомі. 2006 рік
PAP / Maciej Chojnowski

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.