"Уміння правдиво ставитись до свого минулого є свідченням зрілого патріотизму" - відкритий лист польських україністів

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій кресов'ян шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин

У листопаді минулого року організації кресов'ян надіслали міністру освіти Польщі листа з вимогами обмежити кількість студентів з України у польських університетах, запровадити для вихідців з України спеціальні "антибандерівські" навчальні курси, а також заявили, що "українські історики пишуть полякам їх історію". Цей лист наповнений агресивними випадами проти українців.

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин. Лист опубліковано на сторінці Superhistoria.pl.

На закид про відсутність досліджень польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни підписанти навели чимало прикладів таких наукових праць, виважених та вільних від політизованих упереджень.

Підписанти також наголосили, що подібні ініціативи відповідають "очікуванням кремлівської історичної пропаганди Кремля у сфері польсько-українських відносин, а в ширшому розумінні вкладається у русло політики Росії щодо пам'яті про Другу світову війну та тоталітарних режимів у Центральній та Східній Європі".

Лист підписали Гжегож Грицюк, Гжегож Мотика, Ян Пісулінський, Маріуш Зайончковський.

 
Віктор Ющенко та Лєх Качинський у Павлокомі. 2006 рік
PAP / Maciej Chojnowski

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.