"Уміння правдиво ставитись до свого минулого є свідченням зрілого патріотизму" - відкритий лист польських україністів

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій кресов'ян шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин

У листопаді минулого року організації кресов'ян надіслали міністру освіти Польщі листа з вимогами обмежити кількість студентів з України у польських університетах, запровадити для вихідців з України спеціальні "антибандерівські" навчальні курси, а також заявили, що "українські історики пишуть полякам їх історію". Цей лист наповнений агресивними випадами проти українців.

Відомі польські історики-україністи підготували та поширили лист-відповідь, у якому аргументовано пояснили, що заяви організацій шкодять польській державі та спрямовані на погіршення українсько-польських відносин. Лист опубліковано на сторінці Superhistoria.pl.

На закид про відсутність досліджень польсько-українського конфлікту у роки Другої світової війни підписанти навели чимало прикладів таких наукових праць, виважених та вільних від політизованих упереджень.

Підписанти також наголосили, що подібні ініціативи відповідають "очікуванням кремлівської історичної пропаганди Кремля у сфері польсько-українських відносин, а в ширшому розумінні вкладається у русло політики Росії щодо пам'яті про Другу світову війну та тоталітарних режимів у Центральній та Східній Європі".

Лист підписали Гжегож Грицюк, Гжегож Мотика, Ян Пісулінський, Маріуш Зайончковський.

 
Віктор Ющенко та Лєх Качинський у Павлокомі. 2006 рік
PAP / Maciej Chojnowski

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.