Спецпроект

Приватний проєкт меморіалізації Бабиного Яру є «троянським конем» Путіна – Зісельс

В Україні в останні роки загострилося протистояння між двома проєктами комплексної меморіалізації Бабиного Яру, і якщо український є державним, то російський – приватний, підкладений Путіним.

Таке переконання висловив на пресконференції відомий український інтелектуал, дисидент, колишній політв'язень, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо справу не просто з двома різними проєктами, Ми маємо справу з двома різними концептуальними підходами. Український підхід – як похідна української культури і політики пам'яті, - який виробляється вже останніх 30 років. Це український погляд на історію, як свою, так і того, що було навколо України.

Другий підхід – російського проєкту, – який не звертає увагу на такі "дрібниці", як традиції різних народів, релігійні, народні, який іде дуже брутально до своєї мети, що тільки підтверджує мою думку, що це є троянський кінь, якого Путін підкладає в Україну, і ми потім будемо довго чухати потилиці, що робити з тим, якщо це дійсно відбудеться – будівництво, яке вони планують", - сказав Зісельс.

Він додав, що російський проєкт виходить з російської культури і російської політики пам'яті.

Про російський проєкт читайте: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

"Більше з політики, ніж з культури, - з так званого "побєдобєсія", яке Путін в останнє десятиріччя проголошує на всіх перехрестях, де він має можливість виступати – це роль Совєтського союзу в перемозі, роль совєтської армії, нібито більше ніхто не воював з нацизмом. І на цьому сьогодні центральна точка, від якої йде відлік політики сьогоднішнього російського керівництва", - зазначив експерт.

Читайте також: "Війни пам'яті": як Путін в Єрусалимі свій бенефіс провів і навіщо йому перенесення перемоги над Японією

Зісельс зауважив, що в умовах гібридної війни, в якій ми вже з 2014 року, Росія вкладає величезні кошти в інформаційний фронт, для того, щоб весь світ зрозумів, що Україна гідна тої долі, яку призначила Росія – що такого народу нема, така держава не існує, і Росія повинна керувати всіма постсовєтськими народами, зокрема Україною.

"Така політика пам'яті українцям не підходить", - підкреслив Зісельс.

Він нагадав, що 2020 рік відзначився загостренням конфлікту. Спочатку це було пов'язано з тим, що художнім керівником російського проєкту було призначено Іллю Хржановського. І велика частина культурної еліти України виступила проти.

"У квітні був лист, підписаний діячами культури, проти Хржановського і його керування в цьому проєкті. У травні з'явився дуже великий лист, за 750-ма підписами, на підтримку українського проєкту, проти російського. Влада не звернула на це жодної уваги.

Цей лист пішов до Президента, але відповідь була дуже формальна, від Офісу Президента України, вони просто відмахнулися від підписів 750-ох представників наукової і культурної еліти України. І потім, в липні, Володимир Зеленський підтримав російський проєкт, сказав, що це дуже добре", - зазначив Зісельс.

Водночас він нагадав, що ще коли було розроблено наратив російського проєкту, і він був представлений в 2017 році, українські історики і представники громадянського суспільства його розкритикували, бо він не відповідає українському погляду на Другу світову війну, на Голокост і на Бабин Яр.

Зісельс підкреслив, що і нині громадянське суспільство, зокрема наукове середовище, не зможе з цим примиритися, бо це означає капітуляцію.

"Йде капітуляція. Не на фронті, де вдалося зупинити наступ російських військ і колаборантів, які підтримують російські війська, а в інформаційній частині, культурній, культурі пам'яті.

Якщо ми віддамо цей проєкт російській команді, то ми отримаємо об'єкт, який виходить з російської культури і політики пам'яті. І це для України дуже погано", - наголосив громадський діяч.

Зісельс нагадав, що протистояння почалося саме тоді, коли з'явилися певні "червоні точки", які не можна обійти – перша стосувалася суто єврейського питання, бо ділянку, на оренду якої мав право Фонд Бабиного Яру, який заснував сумно відомий Вадим Рабінович, російський проєкт намагається використати для будівництва свого меморіалу і музею.

"Але проблема в тому, що ця ділянка майже повністю лежить на землі єврейського кладовища. І єврейська традиція категорично забороняє будівництво у межах навіть уже зруйнованих кладовищ.

Крім того, є українське законодавство, яке однозначно говорить, що є народи, які постраждали у Другій світовій війні, і культурна спадщина цих народів підлягає збереженню, охороні і не може бути використана ані в приватизації, ані для будівництва будь-яких об'єктів.

Друга, що в мене є великі підозри, що за цим проєктом стоїть Путін, тобто російська влада. Як Путін в часи війни, коли він анексує, грабує українські території, дозволяє близьким до нього мільярдерам вкласти, як вони тоді, в 2016 році, оголосили, 100 млн доларів в країну, з якою він воює? Значить, в нього є якась підступна мета", - сказав Зісельс.

Він розповів, що сказав про це ще у 2016 році "колишньому громадянину України, сумно відомому Павлу Фуксу, який у Києві від імені російських мільярдерів Михайла Фрідмана і Германа Хана почав говорити про те, що у них є ідея створити музей, меморіал глобального значення".


Нагадуємо, що у грудні 2020 р. ініціатори російського проєкту меморіального комплексу "Бабин Яр" розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".