Спецпроект

Приватний проєкт меморіалізації Бабиного Яру є «троянським конем» Путіна – Зісельс

В Україні в останні роки загострилося протистояння між двома проєктами комплексної меморіалізації Бабиного Яру, і якщо український є державним, то російський – приватний, підкладений Путіним.

Таке переконання висловив на пресконференції відомий український інтелектуал, дисидент, колишній політв'язень, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо справу не просто з двома різними проєктами, Ми маємо справу з двома різними концептуальними підходами. Український підхід – як похідна української культури і політики пам'яті, - який виробляється вже останніх 30 років. Це український погляд на історію, як свою, так і того, що було навколо України.

Другий підхід – російського проєкту, – який не звертає увагу на такі "дрібниці", як традиції різних народів, релігійні, народні, який іде дуже брутально до своєї мети, що тільки підтверджує мою думку, що це є троянський кінь, якого Путін підкладає в Україну, і ми потім будемо довго чухати потилиці, що робити з тим, якщо це дійсно відбудеться – будівництво, яке вони планують", - сказав Зісельс.

Він додав, що російський проєкт виходить з російської культури і російської політики пам'яті.

Про російський проєкт читайте: Бабин Яр. Музей жахів режисера Хржановського

"Більше з політики, ніж з культури, - з так званого "побєдобєсія", яке Путін в останнє десятиріччя проголошує на всіх перехрестях, де він має можливість виступати – це роль Совєтського союзу в перемозі, роль совєтської армії, нібито більше ніхто не воював з нацизмом. І на цьому сьогодні центральна точка, від якої йде відлік політики сьогоднішнього російського керівництва", - зазначив експерт.

Читайте також: "Війни пам'яті": як Путін в Єрусалимі свій бенефіс провів і навіщо йому перенесення перемоги над Японією

Зісельс зауважив, що в умовах гібридної війни, в якій ми вже з 2014 року, Росія вкладає величезні кошти в інформаційний фронт, для того, щоб весь світ зрозумів, що Україна гідна тої долі, яку призначила Росія – що такого народу нема, така держава не існує, і Росія повинна керувати всіма постсовєтськими народами, зокрема Україною.

"Така політика пам'яті українцям не підходить", - підкреслив Зісельс.

Він нагадав, що 2020 рік відзначився загостренням конфлікту. Спочатку це було пов'язано з тим, що художнім керівником російського проєкту було призначено Іллю Хржановського. І велика частина культурної еліти України виступила проти.

"У квітні був лист, підписаний діячами культури, проти Хржановського і його керування в цьому проєкті. У травні з'явився дуже великий лист, за 750-ма підписами, на підтримку українського проєкту, проти російського. Влада не звернула на це жодної уваги.

Цей лист пішов до Президента, але відповідь була дуже формальна, від Офісу Президента України, вони просто відмахнулися від підписів 750-ох представників наукової і культурної еліти України. І потім, в липні, Володимир Зеленський підтримав російський проєкт, сказав, що це дуже добре", - зазначив Зісельс.

Водночас він нагадав, що ще коли було розроблено наратив російського проєкту, і він був представлений в 2017 році, українські історики і представники громадянського суспільства його розкритикували, бо він не відповідає українському погляду на Другу світову війну, на Голокост і на Бабин Яр.

Зісельс підкреслив, що і нині громадянське суспільство, зокрема наукове середовище, не зможе з цим примиритися, бо це означає капітуляцію.

"Йде капітуляція. Не на фронті, де вдалося зупинити наступ російських військ і колаборантів, які підтримують російські війська, а в інформаційній частині, культурній, культурі пам'яті.

Якщо ми віддамо цей проєкт російській команді, то ми отримаємо об'єкт, який виходить з російської культури і політики пам'яті. І це для України дуже погано", - наголосив громадський діяч.

Зісельс нагадав, що протистояння почалося саме тоді, коли з'явилися певні "червоні точки", які не можна обійти – перша стосувалася суто єврейського питання, бо ділянку, на оренду якої мав право Фонд Бабиного Яру, який заснував сумно відомий Вадим Рабінович, російський проєкт намагається використати для будівництва свого меморіалу і музею.

"Але проблема в тому, що ця ділянка майже повністю лежить на землі єврейського кладовища. І єврейська традиція категорично забороняє будівництво у межах навіть уже зруйнованих кладовищ.

Крім того, є українське законодавство, яке однозначно говорить, що є народи, які постраждали у Другій світовій війні, і культурна спадщина цих народів підлягає збереженню, охороні і не може бути використана ані в приватизації, ані для будівництва будь-яких об'єктів.

Друга, що в мене є великі підозри, що за цим проєктом стоїть Путін, тобто російська влада. Як Путін в часи війни, коли він анексує, грабує українські території, дозволяє близьким до нього мільярдерам вкласти, як вони тоді, в 2016 році, оголосили, 100 млн доларів в країну, з якою він воює? Значить, в нього є якась підступна мета", - сказав Зісельс.

Він розповів, що сказав про це ще у 2016 році "колишньому громадянину України, сумно відомому Павлу Фуксу, який у Києві від імені російських мільярдерів Михайла Фрідмана і Германа Хана почав говорити про те, що у них є ідея створити музей, меморіал глобального значення".


Нагадуємо, що у грудні 2020 р. ініціатори російського проєкту меморіального комплексу "Бабин Яр" розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.