Зеленський відвідав виставку «Леся Українка: 150 імен»

Володимир Зеленський з дружиною оглянули виставку «Леся Українка: 150 імен», яка є частиною мистецького проекту, присвяченого 150-річчю видатної письменниці та громадської діячки

Про це йдеться на сайті Глави Держави.

Виставка розміщується у п'яти залах на трьох поверхах Українського дому в центрі Києва. 

Володимир та Олена Зеленські також ознайомилися з повним зібранням творів Лесі Українки, до якого увійшли її листи, невидані рукописи та чернетки.

"Це дуже цікавий і крутий проект. Леся Українка тут жива, непересічна особистість зі світоглядом, який був прогресивним для її покоління й залишається актуальним у наші часи. Думаю, що всі, хто відвідають цю виставку, отримають шанс поглянути на геніальну Лесю Українку, яку знають ще зі школи, з нової, незвичної точки зору та ще більше зацікавитися її творчістю. Леся Українка і сьогодні продовжує надихати багатьох авторів на нові творчі проекти... візьміть до уваги з поміткою "must visit" – отримаєте справжню естетичну насолоду.", – сказав Президент.

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?