УІНП та Посольство України у Польщі засудили вандалізм у Перемишлі

Посольство України у Польщі закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички. УІНП чекає на реакцію польської сторони

На початку лютого у Перемишлі було розбито меморіальну дошку трьом жінкам, серед яких - українка Олена Кульчицька.

Посольство України у Польщі звернулося з нотою до МЗС Польщі, в якій закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички.

"У зв'язку зі знищенням таблиці Посольство звернулося з нотою до МЗС Польщі, у якій рішуче засудило цей акт вандалізму та закликало до його оперативного розслідування правоохоронними органами РП", - наголосили в українському диппредставництві.

Український інститут національної пам'яті заявив, що "вкрай обурений черговим актом вандалізму, скоєним на місцях української пам'яті в Республіці Польща. Чекаємо на реакцію польської сторони, наполягатимемо на притягненні винних до відповідальності та відновленні пам'ятного знаку".

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.