Українського посла обурила заява німецького президента про Другу світову та "Північний потік-2"

Україна рішуче виступає проти перекручування історії нацистської окупації, а також спроб виправдати добудову скандального газопроводу «Північний потік-2».

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи інтерв'ю федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра газеті Rheinische Post.

 

У цьому інтерв'ю глава німецької держави висловлюється фактично за добудову газопроводу "Північний потік-2", назвавши "енергетичні відносини майже останнім мостиком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин" між ФРН і РФ протягом останніх років.

При цьому як аргумент президент заявляє, що для німців важливим є "ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією". Він нагадує, що 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз, що жертвами війни стали понад 20 мільйонів людей у колишньому СРСР. "Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст", - завершує свою думку президент Штайнмаєр.

"Згадані висловлювання федерального президента щодо історичної пам'яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб по суті підхоплюється десятиліттями нав'язуваний російською пропагандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією", - каже своєю чергою Мельник.

Він заявляє, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є "абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів", насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і під час брутального панування гітлерівської Німеччини зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення.

"Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр свого часу відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні на дніпрових схилах, то він би дізнався про те, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв'язаної Третім Райхом війни на винищення та поневолення", - продовжує посол.

Він нагадав, що не менше 8 мільйонів мешканців України були замордовані айнзацгрупами СС та вермахтом, із них – понад 5 мільйонів мирних жителів; а з 6 мільйонів українців, які боролися проти нацистської Німеччини у лавах Червоної армії, більш ніж половина загинули героїчною смертю на полі бою або ж як безправні раби були закатовані голодом і холодом у таборах військовополонених.

Мельник висловлює жаль, що як засвідчили нещодавні дебати у Бундестагу, депутати німецького парламенту і досі не готові визнати величезну ціну, яку заплатила саме українська нація, коли лютував німецький терор, а також наш внесок у перемогу над націонал-соціалізмом.

Очільник дипломатичної місії сподівається, що вже найближчим часом найвищий законодавчий орган ФРН все ж таки ухвалить рішення про спорудження у Берліні окремого меморіалу мільйонам українських жертв нацизму, який стане важливим кроком на шляху відновлення загубленої історичної справедливості та справжнього повоєнного примирення.

У цьому сенсі українська сторона офіційно ініціює проведення урочистого засідання Бундестагу з нагоди 80-річчя нападу Німеччини на СРСР, присвяченого вшануванню саме цих забутих жертв розв'язаної Гітлером кривавої війни, - поінформував Мельник. Адже 22 червня 1941 року не Москва, а саме українські міста зазнали масованих ударів люфтваффе: цілями бомбових ударів стали Київ, Житомир, Одеса, Севастополь, інші цивільні об'єкти.

"Саме ось цей "ширший контекст" і варто було б мати на увазі, перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання "Північного потоку-2", який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової гарячої фази російської агресії, що не припиняється ні вдень, ні вночі вже сьомий рік поспіль і несе невимовний біль і страждання на українську землю", - заявив посол.

Насамкінець він порекомендував федеральному президентові Штайнмаєру прочитати книгу професора Тімоті Снайдера "Криваві землі", аби осягнути, що саме захоплення України та повне фізичне знищення і поневолення її жителів перебувало у самому епіцентрі загарбницьких планів Третього Райху задля розширення життєвого простору німецької держави на Сході Європи.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.