Українського посла обурила заява німецького президента про Другу світову та "Північний потік-2"

Україна рішуче виступає проти перекручування історії нацистської окупації, а також спроб виправдати добудову скандального газопроводу «Північний потік-2».

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи інтерв'ю федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра газеті Rheinische Post.

 

У цьому інтерв'ю глава німецької держави висловлюється фактично за добудову газопроводу "Північний потік-2", назвавши "енергетичні відносини майже останнім мостиком між Росією та Європою, що лишився після суттєвого погіршення взаємин" між ФРН і РФ протягом останніх років.

При цьому як аргумент президент заявляє, що для німців важливим є "ще один зовсім інший вимір – погляд на дуже мінливу історію з Росією". Він нагадує, що 22 червня виповнюється 80-та річниця німецького нападу на Радянський Союз, що жертвами війни стали понад 20 мільйонів людей у колишньому СРСР. "Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст", - завершує свою думку президент Штайнмаєр.

"Згадані висловлювання федерального президента щодо історичної пам'яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб по суті підхоплюється десятиліттями нав'язуваний російською пропагандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою вину за варварські злочини нацистської окупації лише перед Росією", - каже своєю чергою Мельник.

Він заявляє, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до Росії, є "абсолютно неприпустимим перекручуванням історії і прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів", насамперед українців, які входили до складу радянської держави, і під час брутального панування гітлерівської Німеччини зазнали неймовірних людських втрат та тотального знищення.

"Якби під час візиту до Києва пан Штайнмаєр свого часу відвідав Національний музей історії України у Другій світовій війні на дніпрових схилах, то він би дізнався про те, що саме український народ зазнав колосальних втрат під час нацистської навали і розв'язаної Третім Райхом війни на винищення та поневолення", - продовжує посол.

Він нагадав, що не менше 8 мільйонів мешканців України були замордовані айнзацгрупами СС та вермахтом, із них – понад 5 мільйонів мирних жителів; а з 6 мільйонів українців, які боролися проти нацистської Німеччини у лавах Червоної армії, більш ніж половина загинули героїчною смертю на полі бою або ж як безправні раби були закатовані голодом і холодом у таборах військовополонених.

Мельник висловлює жаль, що як засвідчили нещодавні дебати у Бундестагу, депутати німецького парламенту і досі не готові визнати величезну ціну, яку заплатила саме українська нація, коли лютував німецький терор, а також наш внесок у перемогу над націонал-соціалізмом.

Очільник дипломатичної місії сподівається, що вже найближчим часом найвищий законодавчий орган ФРН все ж таки ухвалить рішення про спорудження у Берліні окремого меморіалу мільйонам українських жертв нацизму, який стане важливим кроком на шляху відновлення загубленої історичної справедливості та справжнього повоєнного примирення.

У цьому сенсі українська сторона офіційно ініціює проведення урочистого засідання Бундестагу з нагоди 80-річчя нападу Німеччини на СРСР, присвяченого вшануванню саме цих забутих жертв розв'язаної Гітлером кривавої війни, - поінформував Мельник. Адже 22 червня 1941 року не Москва, а саме українські міста зазнали масованих ударів люфтваффе: цілями бомбових ударів стали Київ, Житомир, Одеса, Севастополь, інші цивільні об'єкти.

"Саме ось цей "ширший контекст" і варто було б мати на увазі, перш ніж цинічно використовувати настільки чутливі історичні аргументи заради відбілювання "Північного потоку-2", який вже в наші дні несе у собі пряму загрозу нової гарячої фази російської агресії, що не припиняється ні вдень, ні вночі вже сьомий рік поспіль і несе невимовний біль і страждання на українську землю", - заявив посол.

Насамкінець він порекомендував федеральному президентові Штайнмаєру прочитати книгу професора Тімоті Снайдера "Криваві землі", аби осягнути, що саме захоплення України та повне фізичне знищення і поневолення її жителів перебувало у самому епіцентрі загарбницьких планів Третього Райху задля розширення життєвого простору німецької держави на Сході Європи.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.