Музей Сковороди планують внести в програму «Велика реставрація»

Три об'єкти Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди можуть внести в програму "Велика реставрація".

Про це повідомляє канал "Дом".

 

Комплекс розташований у селі Сковородинівка на Харківщині, де український філософ Григорій Сковорода провів останні роки життя і був похований. Музей давно не ремонтували, він перебуває в аварійному стані.

Директор Національного літературно-меморіального музею Наталя Мицай показала кореспондентам "Дому" дерев'яну комору, побудовану без жодного цвяха ще в ХIX столітті. Вона закрита для відвідувачів — є небезпека обвалення покрівлі. Приміщення потребує термінової реставрації.

"Ми, наскільки могли, його відремонтували, в деяких місцях прогнили стіни, потрібно замінювати цоколь, фундамент зміцнювати. І, звичайно ж, зберегти деревину, ту, яка залишилася на сьогодні ще цілою", — розповіла директор музею.

У будівлі керуючого маєтком — зараз місцевий клуб. А в кінці ХIX століття його використовували як ковальську майстерню, пекарню, їдальню. Тут же були приміщення для прислуги. Нещодавно в будівлі почала осипатися стеля і тріскатися підлога.

Співробітники установи підготували проєкт реставрації ще 9 років тому. Подавали заявку на грант, але грошей так і не отримали.

На території комплексу є ще одна пам'ятка — дуб, під яким любив відпочивати і працювати Григорій Сковорода. Співробітники музею написали сотні листів до Міністерства культури з проханням врятувати реліквію.

"Результатом таких листів стало включення нашого музею в програму президента України і уряду "Велика реставрація", куди внесено понад 150 об'єктів", — розповіла заступник директора музею Наталя Баско.

Сума, необхідна для реставрації, — понад 50 млн грн. Проєктну документацію допомагали готувати в Харківській ОДА.

Якщо об'єкт пройде відбір — планують все відремонтувати до 2022 року: до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Крім музею у Сковородинівці, Харківська область планує подати для участі в конкурсі "Велика реставрація" ще 10 об'єктів, серед яких — Шарівський палацово-парковий комплекс "Садиба", штаби військових поселень у Чугуєві, Пархомівський художній музей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.