У Києві на Андріївському узвозі встановили пам'ятник Гоголю

На Андріївському узвозі у Києві невідомі, без жодних, дозволів, обговорень та конкурсів встановили пам'ятник Миколаю Гоголю

Про це повідомляє канал 24 з посиланням на фейсбук-сторінку київського урбаніста Віталія Селика.

 

За словами Віталія Селика, встановлення скульптури на Андріївському узвозі виглядає дивним та нелогічним кроком. А те, що це зробили без обговорення, є продовженням поганої тенденції.

На п'єдесталі є табличка, що вказує про подарунок Києву пам'ятника скульптором Борисом Довганем, але митець помер ще 2 роки тому.

Селик припускає, що до появи пам'ятника може бути причетний Олександр Брей, чий офіс розташований неподалеку. Раніше колекціонер вже відкривав на Андріївському узвозі скандальну скульптуру Олександра Вертинського.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.