In memoriam. Помер історик й архівіст Юхим Меламед

Вчора помер відомий український історик та архівіст Юхим Йосипович Меламед.

Про це у Фейсбук повідомив Йосиф Зісельс.

 

Юхим Йосипович був талановитим дослідником і автором праць з єврейської історії, генеалогії та архівістики, опублікованих у багатьох країнах світу. Ним підготовлено ряд довідників про документи з юдаїки в архівах України, Росії та Білорусі.

2019 року Юхим Меламед був удостоєний премії Мартена Феллера і Жанни Ковби Української асоціації юдаїки за складання архівного путівника "Документи з історії та культури євреїв в регіональних архівах України: Путівник. Т. 2". Ця фундаментальна праця (як і видані раніше книжки) стала незамінним посібником для істориків, культурологів і літературознавців, які займаються єврейською тематикою.

Упродовж багатьох років Юхим Йосипович був другом Вааду України й учасником його програм, відкритою та доброзичливою людиною, готовою завжди допомагати молодим колегам.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище