Хрести на стінах Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Нова теорія походження

Хрести на стінах однієї з головних християнських святинь — Храму Гробу Господнього, що в Єрусалимі — довгий час вважалися справою рук паломників. Однак останнє дослідження, що вивчило особливості карбування, дійшло висновку, що все могло бути не так просто.

Про це пише TheБабель із посиланням на Reuters.

 

Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів, однак з 2018 року, коли частину Храму закрили на реставрацію, науковці нарешті змогли дослідити карбування прискіпливіше.

Разом з представниками Вірменської апостольської церкви, що утримує храм, дослідники відтворили тривимірні моделі карбувань, щоб зрозуміти, хто і яким чином міг їх зробити.

Учені побачили, що всі карбування мають однакову глибину. На думку дослідників, усі хрести були зроблені руками двох-трьох майстрів у XV столітті. Нова теорія пояснює появу карбувань таким чином: паломники платили священникам і художникам храму, і ті вирізали на стіні хрест на честь платника і членів його сім'ї.

Свого часу подібна послуга могла вважатися дуже цінною, оскільки Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце для християн, і мати там власний хрест — особлива честь.

Наглядач Храму, священник Вірменської церкви Самуель Агоян заявив, що дослідження пішло храму на користь, а зараз, напередодні Великодня, його керівництво намагається позбутися коронавірусних обмежень.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.