Хрести на стінах Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Нова теорія походження

Хрести на стінах однієї з головних християнських святинь — Храму Гробу Господнього, що в Єрусалимі — довгий час вважалися справою рук паломників. Однак останнє дослідження, що вивчило особливості карбування, дійшло висновку, що все могло бути не так просто.

Про це пише TheБабель із посиланням на Reuters.

 

Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів, однак з 2018 року, коли частину Храму закрили на реставрацію, науковці нарешті змогли дослідити карбування прискіпливіше.

Разом з представниками Вірменської апостольської церкви, що утримує храм, дослідники відтворили тривимірні моделі карбувань, щоб зрозуміти, хто і яким чином міг їх зробити.

Учені побачили, що всі карбування мають однакову глибину. На думку дослідників, усі хрести були зроблені руками двох-трьох майстрів у XV столітті. Нова теорія пояснює появу карбувань таким чином: паломники платили священникам і художникам храму, і ті вирізали на стіні хрест на честь платника і членів його сім'ї.

Свого часу подібна послуга могла вважатися дуже цінною, оскільки Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце для християн, і мати там власний хрест — особлива честь.

Наглядач Храму, священник Вірменської церкви Самуель Агоян заявив, що дослідження пішло храму на користь, а зараз, напередодні Великодня, його керівництво намагається позбутися коронавірусних обмежень.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть