Радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України

Кабінет міністрів України вніс до державного реєстру нерухомих пам’яток України радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

"Команда МКІП ініціювала внесення "Дуги" до держреєстру задля подальшого її збереження. На жаль, з часом об'єкти, що знаходяться в Чорнобильській зоні поступово руйнуються. Якщо не вживати жодних заходів, зона з роками буде спустошуватися.

Цього не можна допустити, адже наша спадщина – не лише місцевість навколо електростанції. А й будівлі, що знаходяться на її території. Тож зараз ми працюємо над визначенням інших об'єктів, які повинні бути частиною списку нерухомих пам'яток", – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.

Він зазначив, що хоч сама "Дуга" і зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, об'єкт є однією з візитівок зони та її символом.

"Це рішення посилить шанси України на внесення Чорнобильської зони до ЮНЕСКО загалом", – додав міністр.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.