Радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України

Кабінет міністрів України вніс до державного реєстру нерухомих пам’яток України радіолокаційну станцію «Дуга» в Чорнобилі. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні уряду в середу.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

 

"Команда МКІП ініціювала внесення "Дуги" до держреєстру задля подальшого її збереження. На жаль, з часом об'єкти, що знаходяться в Чорнобильській зоні поступово руйнуються. Якщо не вживати жодних заходів, зона з роками буде спустошуватися.

Цього не можна допустити, адже наша спадщина – не лише місцевість навколо електростанції. А й будівлі, що знаходяться на її території. Тож зараз ми працюємо над визначенням інших об'єктів, які повинні бути частиною списку нерухомих пам'яток", – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.

Він зазначив, що хоч сама "Дуга" і зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, об'єкт є однією з візитівок зони та її символом.

"Це рішення посилить шанси України на внесення Чорнобильської зони до ЮНЕСКО загалом", – додав міністр.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.