АНОНС: Як знайти репресованих родичів? Презентація освітніх відео від Архіву національної пам`яті

16 травня Україна відзначає День пам`яті жертв політичних репресій. З цієї нагоди Архів національної пам`яті презентує п’ять освітніх відеороликів про те, як шукати інформацію про репресованих в Інтернеті та архівах.

У відеороликах розповідається:

  • Що таке Архів національної пам'яті;
  • З чого почати пошук документів про репресованих родичів;
  • В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича;
  • Як написати заяву в архів;
  • Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті.
     

Спікери презентації:

Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ;

Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України;

Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам'яті.

Захід відбудеться у п'ятницю 14 травня в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2. М. Арсенальна).  Початок об 11:00

Вхід вільний для всіх охочих за умови дотримання каранних норм та попередньої реєстрації: https://bit.ly/3y0ka2b

Реєстраційна форма для представників медіа: https://bit.ly/2RvL69a

Партнери заходу:
Український інститут національної пам`яті;
"Освіторія ХАБ".

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.