Музей Майдану у Києві можуть відкрити у 2026 році або навіть раніше

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, Музей у Києві може відкритися через 5 років, водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що процес може бути пришвидшений.

Про це вони сказали на пресконференції в Укрінформі з нагоди підписання угоди між музеєм та архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues".

 

"Зазвичай подібні музеї не будуються дуже швидко, в середньому 5 років. У нашій ситуації, за сприятливих умов, коли ми матимемо відповідне фінансування і коли відбудуться всі необхідні формальні процедури, ми можемо за 5 років відкрити музей", - сказав Пошивайло.

За його словами, планувалося, що проєктування розпочнеться цього року і завершиться наступного.

"Наступного року можуть бути розпочаті будівельні роботи, які триватимуть 2 роки до відкриття першої черги музею. А у 2026 році можна відкрити повністю увесь музей, здати в експлуатацію і зробити доступним для громадян України", - зазначив Пошивайло.

Водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко припустив, що процес може бути пришвидшений.

"Оскільки 3 роки тривали переговори лише з приводу підписання угоди, ми їх врешті-решт завершили, будемо ставити перед собою більш амбітні плани. Тим більше, що кошти на проєктні роботи цього року для музею закладені. І вже після проєктних робіт буде більш коректно говорити про черги стосовно дат, коли Музей нарешті буде збудовано", - зауважив Ткаченко.

За словами генерального директора Національного музею Революції Гідності, цей музей має стати культурно-освітнім центром, який допомагатиме у вихованні свідомих громадян.

"Це буде не просто музей, це буде такий важливий культурно-освітній центр про цінності, про ідентичність українців, який допомагатиме виховувати свідомих громадян. А також буде відповідати на ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною не лише в культурно-освітній сфері, а й в економічній, в сфері реформування.

Нам дуже бракує свідомих, професійних, кваліфікованих громадян, які б взяли на себе цю відповідальність і насправді довели завдання Майдану до логічного завершення", - сказав Пошивайло.

На його переконання, суспільство потребує подібних інституцій, які допомагали б у пошуку відповідей на складні запитання. А подібний музей не лише висвітлював би тему Революції гідності, а й допомагав би суспільству комунікувати, дискутувати, проговорювати складні або травматичні події чи питання.

"Музей Майдану – це не лише про Майдани українські, це про права людини, це про успішний досвід українців об'єднуватись і перемагати. Бути солідарними і попри мовні, етнічні, політичні розбіжності все ж таки об'єднуватись в найкритичніший момент і робити вибір, як зробили герої Небесної сотні.

Вони зробили свій громадянський вибір, вони вийшли захищати майбутнє України. Подібна інституція якраз і покликана не дати зманіпулювати, оббрехати, поставити з ніг на голову подібні націотворчі події", - наголосив Пошивайло.

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".