Археологи передали Білгород-Дністровському музею знайдені у фортеці артефакти

Фондову колекцію Білгород-Дністровського краєзнавчого музею поповнили численні цінні знахідки, які виявили учасники наукової експедиції на території середньовічної Акерманської фортеці під час польових досліджень у 2020 році.

Про це повідомив у Фейсбуці співорганізатор і науковий консультант експедиції Інституту археології НАНУ Андрій Красножон.

 

"Багато хто запитує: що ж ми такого знайшли і куди здані знахідки? Після довгої камеральної обробки та реставрації кількох десятків речей вони визначені в фонди Білгород-Дністровського краєзнавчого музею. Загалом на зберігання будуть прийняті сотні знахідок", – зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, всі артефакти неможливо помістити на кількох знімках у соцмережі, тому він проілюстрував передання цінних знахідок лише деякими найбільш примітними.

"Що знайшли під час розкопок? Римську вулицю (яка проіснувала до середини ІІІ століття після Р.Х.). Причому у найдальшій і найнесподіванішій, з погляду усталених уявлень про топографію античного міста Тіра, південно-західній ділянці території середньовічної фортеці – в районі вежі №16 середньовічної Акерманської фортеці", – уточнив дослідник.

Учасники експедиції виявили цінні знахідки під залишками турецького будинку – казарми з вигрібними ямами і льохами XVIII століття.

Красножон констатував, що є "серйозні підстави вважати, що в цій частині фортеці ХV століття будівельники звели стіни на лінії оборонних укріплень стародавньої Тіри. А підозри, як відомо, треба перевіряти. Тому в цьому році продовжуємо дослідження".

Учений додав, що роботи ведуться під керівництвом кандидата історичних наук Олега Савельєва (начальник експедиції), за участю колег і студентів історичного факультету Південноукраїнського національного університету ім. Ушинського, а також небайдужих жителів Білгорода-Дністровського.


Більше фото артефактів дивіться за посиланням.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.