Археологи передали Білгород-Дністровському музею знайдені у фортеці артефакти

Фондову колекцію Білгород-Дністровського краєзнавчого музею поповнили численні цінні знахідки, які виявили учасники наукової експедиції на території середньовічної Акерманської фортеці під час польових досліджень у 2020 році.

Про це повідомив у Фейсбуці співорганізатор і науковий консультант експедиції Інституту археології НАНУ Андрій Красножон.

 

"Багато хто запитує: що ж ми такого знайшли і куди здані знахідки? Після довгої камеральної обробки та реставрації кількох десятків речей вони визначені в фонди Білгород-Дністровського краєзнавчого музею. Загалом на зберігання будуть прийняті сотні знахідок", – зазначив доктор історичних наук Красножон.

За його словами, всі артефакти неможливо помістити на кількох знімках у соцмережі, тому він проілюстрував передання цінних знахідок лише деякими найбільш примітними.

"Що знайшли під час розкопок? Римську вулицю (яка проіснувала до середини ІІІ століття після Р.Х.). Причому у найдальшій і найнесподіванішій, з погляду усталених уявлень про топографію античного міста Тіра, південно-західній ділянці території середньовічної фортеці – в районі вежі №16 середньовічної Акерманської фортеці", – уточнив дослідник.

Учасники експедиції виявили цінні знахідки під залишками турецького будинку – казарми з вигрібними ямами і льохами XVIII століття.

Красножон констатував, що є "серйозні підстави вважати, що в цій частині фортеці ХV століття будівельники звели стіни на лінії оборонних укріплень стародавньої Тіри. А підозри, як відомо, треба перевіряти. Тому в цьому році продовжуємо дослідження".

Учений додав, що роботи ведуться під керівництвом кандидата історичних наук Олега Савельєва (начальник експедиції), за участю колег і студентів історичного факультету Південноукраїнського національного університету ім. Ушинського, а також небайдужих жителів Білгорода-Дністровського.


Більше фото артефактів дивіться за посиланням.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.