У Хмельницькому відкрили пам’ятні дошки двом загиблим на сході військовикам

У Хмельницькому на фасаді загальноосвітньої школи №7 відкрили пам’ятні дошки військовослужбовцям Максиму Кондратюку та Юрію Кушніру, які загинули на сході України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хмельницька міська рада.

 

"Хмельничани вшанували пам'ять випускників спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 сержанта Юрія Кушніра та старшого сержанта Максима Кондратюка. Увічнюючи пам'ять про цих воїнів, на приміщенні школи відкрили меморіальні дошки", - інформують у міськраді.

Зазначається, що Максим Кондратюк 1993 року народження брав участь у військових діях, починаючи із 2014 року. Він загинув 10 вересня 2019 року на Луганщині під час підриву на протипіхотній міні. Кондратюк посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Військовому посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького".

Юрій Кушнір народився у 1978 році. Пішов добровольцем на фронт у 2014 році. 30 липня 2017 року військовий отримав важке поранення під час облаштування позицій в районі міста Мар'їнка. Після тривалого лікування чоловік помер. Кушнір нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, посмертною відзнакою "За участь в антитерористичній операції". Крім того, посмертно його нагородили почесною відзнакою міської громади "Мужність і відвага".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".