Музей-переселенець з Донецька почав з «нуля» і виріс уже до 750 експонатів

Вже 750 експонатів у свій фонд зібрав Донецький обласний краєзнавчий музей з 2016-го року.

Про це повідомляє Україна Молода.

 

Саме 2016 року музей-переселенець з Донецька наново почав працювати у Краматорську.

Найдавніші експонати, що наразі є у колекції Донецького обласного краєзнавчого музею належать до пізнього палеоліту.

До війни 2014 року Донецький обласний краєзнавчий музей складався з 7 тисяч квадратних метрів виставкових залів і щорічно приймав 200 тисяч відвідувачів.

У серпні того ж року під час обстрілів частину будівлі зруйнував уламок снаряду, що пробив дах. Були втрачені експонатні фонди.

За словами директорки Донецького обласного краєзнавчого музею у 2016-2018 роках Світлани Глушко, на непідконтрольній території залишилося близько 134 тисяч експонатів.

"Ми залишились без управління, у нас не було фінансування ні на збереження музеїв, ні на зарплатню для співробітників, це тривало впродовж двох років" - розповіла ексдиректорка Донецького обласного краєзнавчого музею Світлана Глушко.

Перші два роки з 2016 року краєзнавчий музей, після переїзду з Донецька розташовувався у будинку в чотирьох орендованих кімнатах.

Потім, з 2019 року на орендованих 500 квадратних метрів облаштували три виставкових зали.

На постійній основі тут діють археологічні експозиції та - "Ген непокори".

За словами т. в.о. генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Олени Довбні, за 6 років, що музей знаходиться у Краматорську, його спеціалісти випустили п'ять історичних збірників.

Цього літа планують археологічну експедицію у Часово-Ярі, також хочуть робити нове відділення, присвячене російсько-українській війні.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.