У Стамбулі під Святою Софією та палацом Топкапи знайшли підземелля

Турецькі вчені дослідили підземелля Стамбула та виявили розгалужену систему комунікацій під культовими стамбульськими спорудами: Святою Софією, палацом Топкапи, церквою Святої Ірини.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA, що цитує науковицю Арзу Улаш, яка досліджувала підземні споруди протягом трьох років.

 

"На основі османських документів було оглянуто 285 підземних споруд на історичному півострові (стара частина місця, де розміщені найвідоміші пам'ятки міста: Свята Софія, Топкапи та інші – ред.)", - розповіла Улаш.

Вона спочатку працювала в бібліотеках та архівах, аби віднайти документальні свідчення про підземні споруди, після чого науковці спускалися під землю для дослідження підземних споруд.

За словами Улаш, підземні цистерни, колодязі, водні шляхи та резервуари, які використовувалися впродовж століть, зараз перебувають у занедбаному стані. В ході досліджень було з'ясовано, що до 59 підземних споруд із 285 сьогодні вже немає доступу.

Дослідження тривали близько трьох років.

 

У ході досліджень спеціалісти робили фото та здійснювали відеозйомку. Ці матеріали вони мають намір представити широкому загалу.

Улаш також зауважила, що легенда про те, що під Стамбулом є розгалужена мережа тунелів, які ведуть до Святої Софії, у ході проведених пошуків не підтвердилася.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.