Новий скандал. Голову УІНП не пропускали до Польщі

Шість з половиною годин очікування на польському кордоні і навіть двічі довелось перетинати пункт пропуску Шегині-Медика керівникові Українського інституту національної пам’яті Антонові Дробовичу.

Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода.

 

У Перемишлі Дробович мав зустрічі з представниками української громади, знайомився зі станом цвинтарів, де поховані українці, які загинули у роки війни в минулому столітті, а також взяв участь у вшануванні пам'яті українських вояків, які перебували у таборі для військовополонених із 1918 до 1921 років.

Крім того, він відвідав Український народний дім. Але з мером Перемишля Дробовичу так і не вдалося зустрітись.

Разом із двома працівниками Українського інституту національної пам'яті перетинав українсько-польський кордон у пункті пропуску Шегині-Медика 24 червня.

"Надзвичайно важко проходили кордон, хамство, агресія з боку польської митної служби, двічі в'їжджали у Польщу. Перший раз нас повернули обманними манерами, а лише з другої спроби ми проїхали.

Ми мали офіційне запрошення, дозволи, прохання консульства, це було дуже неприємно. Таке не очікуєш від європейської країни і відповідних служб. Це ж кордон ЄС, не лише Польщі". - розповідає Антон Дробович

Українські дипломати у Польщі зазначили, що представники державного органу мали офіційні листи і підтвердження мотивації поїздки.

За дії польської сторони на кордоні перепросили керівництво Українського інституту представники української громади у Польщі під час поминальних заходів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.