АНОНС: 80-ліття відновлення Української Держави у Музеї Майдану

Сьогодні у Києві відбудуться урочисті заходи з нагоди 80-ліття проголошення Акту відновлення Української Держави та презентація книжки Ярослава Стецька.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

30 червня 1941 року у Львові з балкону будинку товариства "Просвіта " під час Українських Національних Зборів, скликаних на ініціативу Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери, проголосили Акт відновлення Української держави.

"... український народ заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов" — йшлося у документі.

Дізнавшись про Акт відновлення Української держави, Гітлер наказав негайно ліквідувати рух націоналістів. Тоді заарештували чільних членів ОУН, зокрема Степана Бандеру і Ярослава Стецька, 15 націоналістів розстріляли.


На заході виступлять:

історик Іван Патриляк,

політичні і громадські діячі, зокрема, Юрій Сиротюк, Ігор Артюшенко, Андрій Левус,

на сам кінець відбудеться презентація книжки Ярослава Стецька "Київ проти Москви".


Час: 30 червня, середа, 18:00


Місце: Музей Революції Гідності (Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, другий поверх)

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".