АНОНС: 80-ліття відновлення Української Держави у Музеї Майдану

Сьогодні у Києві відбудуться урочисті заходи з нагоди 80-ліття проголошення Акту відновлення Української Держави та презентація книжки Ярослава Стецька.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

30 червня 1941 року у Львові з балкону будинку товариства "Просвіта " під час Українських Національних Зборів, скликаних на ініціативу Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери, проголосили Акт відновлення Української держави.

"... український народ заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов" — йшлося у документі.

Дізнавшись про Акт відновлення Української держави, Гітлер наказав негайно ліквідувати рух націоналістів. Тоді заарештували чільних членів ОУН, зокрема Степана Бандеру і Ярослава Стецька, 15 націоналістів розстріляли.


На заході виступлять:

історик Іван Патриляк,

політичні і громадські діячі, зокрема, Юрій Сиротюк, Ігор Артюшенко, Андрій Левус,

на сам кінець відбудеться презентація книжки Ярослава Стецька "Київ проти Москви".


Час: 30 червня, середа, 18:00


Місце: Музей Революції Гідності (Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, другий поверх)

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.