Прокуратура вимагає повернути садибу Терещенків Києву

Столична прокуратура через суд вимагає повернути об’єкт культурної спадщини – садибу Терещенків, що розташована на бульварі Тараса Шевченка у Києві.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

 

"Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає розірвання інвестиційного договору та повернення територіальній громаді об'єкта культурної спадщини – садиби Терещенків, розташованого на бульварі Тараса Шевченка у Києві", - ідеться у повідомленні.

Встановлено, що ця будівля, споруджена у 1874-1875 роках за проєктом архітектора Краузе у стилі неоготика, є пам'яткою архітектури місцевого значення. В особняку у різний час в період 1879-1903 років проживав відомий меценат Терещенко.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 кв. м, передали приватному товариству за інвестиційним договором, у тому числі з умовою провести реставрацію пам'ятки.

"Разом з цим, майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, руйнується, що може призвести до її фактичного знищення", - зазначають у прокуратурі.

Крім того, у 2008 році між структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації та приватним товариством укладено нікчемні угоди, якими пам'ятку фактично передано у приватну власність поза приватизаційною процедурою.

За таких обставин, Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання інвестиційного договору та повернення садиби Терещенків територіальній громаді міста Києва.

Наразі судом відкрито провадження у цій справі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.