НБУ випускає монету на честь Героя України Василя Сліпака

Нацбанк України 21 червня випускає в обіг монету на честь Героя України Василя Сліпака, який загинув на 41-му році життя, 29 червня 2016 року, від кулі снайпера поблизу смт Луганське

Як повідомляє НВ, інформація про це опублікована на сайті НБУ.

 

На аверсі монети вгорі розміщений малий державний герб України, праворуч від якого напис УКРАЇНА (півколом), у центрі на дзеркальному тлі - портрет Василя Сліпака, праворуч від нього — нотний рядок, номінал монети — 2 із графічним символом гривні, рік карбування монети — 2021 і логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, ліворуч напис: ВАСИЛЬ СЛІПАК "МІФ" (унизу півколом).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено соловейка на стволі автомата та стилізовані гілки дерев (угорі та внизу).

Монета буде випущена тиражем 35 тисяч штук.

Автор зображення — художник Андрій Ярмоленко — коментуючи випуск монети на честь Василя Сліпака, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що "уникнув дат народження і смерті, бо легенди не вмирають".

"А це наша легенда, яку ми маємо пам'ятати і розказувати всім наступним поколінням! Ця особа співставна з Гераклом та Орфеєм в одному лиці, навіть ще крутіша — бо Василь існував точно, і ми його сучасники!" — наголосив Ярмоленко.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.