Спецпроект

МКІП розраховує до вересня «розморозити» реставрацію музею пам'яті жертв Бабиного Яру

У МКІП розраховують, що у рамках заходів із вшанування пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру до вересня вдасться “розморозити” реставрацію музею.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Гуманітарна політика", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми думаємо, що зможемо привести до ладу певні меморіальні об'єкти на території заповідника і чітко визначити, що і де там розташовано. Ми думаємо, що зможемо "розморозити" подальшу реставрацію музею жертв Бабиного Яру, який знаходиться на території заповідника, і поступово набирати експозицію у цей музей.

Також важливо, що буде запропоновано кілька медійних проєктів, які зараз створюються і які будуть презентовані в цей період (до вересня - ред.)", - сказала Фоменко.

За її словами, дуже важливими є заплановані протокольні й дипломатичні заходи в Україні та за кордоном, які відбуватимуться до 29 вересня – дня, коли відзначається День пам'яті жертв Бабиного Яру.

"Це буде важливий компонент, адже це таке міжнародне визнання і міжнародний дискурс цієї події, але головне – це відкрите та відверте обговорення концепції подальшого розвитку меморіалізації Бабиного Яру всіма сторонами й формальне затвердження концепції, яка багато років перебуває на стадії розробки і навколо якої точаться певні дискусії – наукові, ненаукові. Ми маємо чітко розуміти, яким буде подальший розвиток цієї території", - сказала заступниця міністра.

Також дуже важливий, за її словами, сам розвиток заповідника з точки зору його інфраструктури та фінансування: "Нарешті настав той час, коли треба завершити всі ті обіцянки, які багато років давалися, щодо благоустрою території, щодо інформаційних стендів та можливості доступу до інформації на цих територіях, щодо відкриття музею жертв Бабиного Яру і формування заповідником експозиції, фондів, які мають накопичуватися, тобто має відбуватися певна музеєфікація цього процесу".


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей пам'яті жертв Бабиного Яру.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.