Львівський історичний музей став доступний у 3D-форматі

У Львові оцифрували 64 пам’ятки різних відділів історичного музею у межах інноваційного проєкту «Імерсивна платформа «Музей у 3D».

Про це повідомляє пресслужба Львівської міськради.

 

Серед напрацювань проєкту – мобільний додаток та інтерактивна друкована сувенірна продукція (поштівки). Відвідувачам музеїв потрібно просто завантажити додаток, обрати там свій комплект поштівок, навести камеру смартфона на листівку з елементами доповненої реальності.

"Зображення буквально оживає, аудіогід паралельно розповідає історію музейного експоната. Те, що зазвичай експонують за склом, або через часові особливості зберігають у фондах, тепер можна роздивитися під будь-яким кутом.

Команда проєкту розробила 7 комплектів 3D-поштівок з Кам'яниці Корнякта, Музею-Арсеналу, Палаццо Бандінеллі, Музею визвольної боротьби України, Музею історії Львова, Музею історії України, Музею історії науки і техніки, Музею "Літературний Львів поч. ХХ ст." та Меморіальних музеїв Романа Шухевича і Євгена Коновальця. Окрім того, усі експонати розміщені у колекції ресурсу Sketchfab", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що 3D-тури з віртуальною експозицією з ресурсу Matterport суттєво відрізняються від уже створених в Україні, адже завдяки фотограмметрії кінцеве зображення набагато якісніше та чіткіше.

Результатом кількох місяців роботи стало те, що 10 відділів Львівського історичного музею тепер доступні з будь-якого куточка світу.

У міськраді наголосили, що сайт проєкту "Музей у 3D" став ядром усієї платформи, містить всю інформацію, а також прості інструкції, які дозволять усім користувачам швидко опанувати новий формат комунікації з музеєм. Це дасть змогу розвивати неформальну освіту, підсилювати імідж музеїв в Україні та за її межами, сприятиме інноваційному розвитку туризму.

Завдання проєкту – не просто віртуалізувати музеї, а завдяки такому популяризуванню музейних скарбів повернути відвідувачів у виставкові зали, в цікавому та новому форматі розказати історію унікальних експонатів, підсилити музейні інституції якісною сувенірною продукцією, яка згодом дасть змогу забезпечити додатковий фінансовий прибуток.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.